Москаль спростував інформацію про його відставку

Відповідне повідомлення з’явилось на особистому сайті голови Закарпатської ОДА.

Вчора, кілька сайтів, у тому числі і центральних ЗМІ підхопили інформацію про те, що незабаром Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль піде у відставку.

Сьогодні, на сайті Москаля з’явилось повідомлення про спростування цієї інформації.

“Так звана «новина» щодо заяви голови Закарпатської облдержадміністрації Геннадія Москаля про відставку, підхоплена в тому числі центральними ЗМІ, – це грубий фейк. Не було ніякої заяви про відставку, Геннадій Москаль залишається на своїй посаді, щодня знаходиться на робочому місці і здійснює поїздки по області”, – йдеться у повідомленні.

Зазначимо, це вже не перші чутки про те, що Геннадій Москаль йде з посади Голови Закарапстької ОД.

 

Share Button

Інтерв’ю з Президентом ПР Чаба Патакі про добросусідські відносини з Закарпаттям, Україна

Інтерв’ю з президентом Повітової ради (ПР) Сату- Маре, Чаба Патакі. Що каже він про відносини повіту Сату-Маре із Закарпатською областю

Репортер: Пане Президенте, дякую Вам за те, що надали нам можливість провести співбесіду про відносини добросусідства та співробітництва повіту, яким ви керуєте з Закарпатською областю,України. З вашою доброзичливістю ми спробуємо дізнатись для читачів інформаційного агентства Inter Regio News, і не тільки, якої ви думки у цьому сенсі.

Почнемо з першого питання:

Репортер: В останні роки, як президент Повітової ради (ПР) Сату-Маре, у вас були зустрічі з керівниками Закарпатської області. Ви відвідали Україну? Якщо так, то що саме прирємно вразило вас з того, що ви бачили в Закарпатській області?

Президент ПР Сату-Маре: За останні два десятиліття я відвідав Закарпаття принаймні 4 рази на рік, так що це означає, що я був там принаймні 50 разів. Я відвідав область від річки Тиси, Апшу, де  є сильна румунська громада, аж до Рахова, Тячева, потім Виноградова, Берегово, Мукачево та Ужгород. Я бачив Закарпаття зі сходу на захід, усі райони. Я перетнув закарпатський кордон через всі три сусідні країни, так само з Румунії, Тиси і Хальмеу, Угорщини, а також кордон зі Словаччиною. Завжди мене цікавило, що в них відбувається, я бачив стиль управління спрямований,  в останні десять років, на захід, стиль менеджменту в останні роки – це серйозна зміна. Людина, яка  відносно періодично відвідує область, але досить тривалий період, однак, краще бачить зміни, що відбуваються в них, ніж ті, хто живе там, і зміни, слава Богу, добрі, як відкритість для співпраці, так  і місцевий економічний розвиток. Існує вже, можна сказати, прикордонний туризм, що є позитивним  для них, розвиває курорт Буковель, який приваблює багатьох туристів з Сату-Маре. Натомість, ми можемо бути для них як кінцевим пунктом призначення, так  і мостом до решти світу через аеропорт Сату- Маре. Вже є пасажири, що приїжджають від них. Це ближче, ніж Дебрецен, простіше добратися, тому що рух кращий на кордоні у Халмеу, ніж через будь-який інший їхній пункт пропуску, і це набагато ближче, ніж Будапешт.

Репортер: Що, на вашу думку, наближає або розділяє нас від України? Які подібності та відмінності між повітом Сату-Маре та Закарпатською областю?

Президент ПР Сату-Маре: З історичної точки зору, Закарпаття є досить унітарним регіоном, колись він був унітарним, і керував ним принц Ракоці, який володів великими маєтками, з центром у Мукачеві, який також включав Сату-Маре, а з етнічної та релігійної точки зору ми знаходимо ту ж структуру, незалежно з якого боку румунсько-українського кордону ми знаходимось. Водночас на Закарпатті ми знаходимо потужні громади румунів, угорців і навіть євреїв. У випадку останніх, навіть минулого року, мав місце візит членів Співтовариства Сатмару з Нью-Йорку, які відвідали і Сату-Маре, і Сігету-Мармацієї, і навіть побували в Україні, тому що їх батьки, діди і бабусі, прадіди  поховані по обидві сторони Тиси. І, крім того, ми маємо громаду етнічних українців в повіті Сату-Маре, яку ми бачимо як міст зв’язку, і ми забезпечуємо  їм навчання рідною мовою на рівні початкових класів. Нещодавно я допоміг українській громаді розмістити румунські та українські бюсти, наприклад бюст Тараса Шевченка в Сату-Маре. Ми дійсно намагаємося, щоб члени громади почувалися добре у нас, а ми натомість просимо, щоб закарпатські румунські та угорські громади почували себе добре в Україні. У нас також є люди, які є мостами між двома академічними спільнотами, румунською та українською.

Репортер: Як би ви коротко охарактеризували співпрацю з губернатором Закарпаття Геннадієм Москалем?

Президент Повітової ради Сату -Маре: Він дуже, дуже рішуча людина, тримається слова, тобто, якщо ми встановили наші пріоритети в тих сферах, в яких ми намагаємося розробити конкретні проекти, він ніколи не змінює свою обіцянку, незважаючи на всі умови в Україні. Він, навіть у ризикованих ситуаціях, коли може привернути антипатію Києва, завжди піднімав голос коли український парламент приймав суперечливі заходи, підтримува закарпатських меншин. Отже, я дуже поважаю губернатора, який також є «двигуном відкриття». Він присутній скрізь, де обговорюються транскордонні проекти, незалежно від того, через який кордон. Крім того, всі заходи організовані ним є  проєвропейськими, демонструючи особливу відкритість, він поважає всіх. Я кажу, що нам пощастило мати такого партнера, “респект” для такої людини. Водночас, він має конкретні заходи щодо меншин, які можуть використовувати національні символи без будь-яких обмежень. Школи меншин підтримуються так само, як і українські школи, тому це клімат без екстремізму.

Репортер: Що ви можете сказати про проекти, які ви тепер здійснюєте з Закарпатською областю? Які інші цілі ви встановили в майбутньому у цьому сенсі?

Президент ПР Сату-Маре: Проекти, які перебувають у перед-контрактній стадії, а це означає, що ці проекти виграні, в яких безпосередньо задіяна Повітова рада, будучи партнером, у нас є два: один – про мобільність, мобільність в інфраструктурі, , „MOBI – Modern Border Infrastructure – Successful Carpathian Region”- MOBI – Сучасна прикордонна інфраструктура – Успішний Карпатський регіон». Загальною метою проекту є покращення транскордонної мобільності людей і товарів з метою створення стабільної платформи для співробітництва між професійними транскордонними транспортними структурами з метою оптимізації прикордонних послуг та інфраструктури в регіонах-партнерах.

Другий проект – “Development and modernization of the access infrastructure to the Romanian- Ukrainian  border crossing point from Tarna Mare – Hyzha”  «Розвиток та модернізація інфраструктури доступу до пункту пропуску румунсько-українського кордону  Тарна- Маре – Хижа». Ми робимо все, щоб інфраструктура Хижа-Тарна-Маре відкрила ще одну митну точку, вона схвалена обома урядами.

Ми маємо ще один проект, який проходить оцінювання, це “Покращення медичних послуг в Оашському краї та Закарпатській області”, підвищення рівня медичного обслуговування між Оашом та Закарпатською областю це амбітний проект на суму 122221, 00 євро – румунська частина.

Повітом Сату-Маре ще ініційовано 6 проектів, де Сатумарська повітова рада не є партнером. Це проект, в якому Лікарня швидкої допомоги Сату- Маре є керівником проекту, з одного боку, і обласною дитячою лікарнею в Мукачеві, проект, який розділений по -братське.

Інший проект поданий лікарнею пульмонології Сату Маре разом з Ужгородською територіальною лікарнею на суму 1 026.300,00 євро – румунська частка. Повітовий Музей Сату-Маре має в партнерстві три проекти, один з Закарпатським краєзнавчим музеєм, Закарпатською обласною радою, один з Екологічним інститутом релігієзнавства в Ужгороді та один з Івано-Франківським краєзнавчим музеєм.

Шостий проект, що оцінюється, – це лікарні швидкої допомоги Сату-Маре  з Рвхівською районною лікарнею. Вартість проекту десь на 5 мільйонів, половина кожній стороні.

Репортер: Українські установи стикаються з низьким досвідом щодо освоєння та використання європейських фондів. Як румунська сторона могла б їх підтримати, передавши досвід і кращі практики в цій сфері?

Президент ПР Сату-Маре: Ми, у багатьох випадках, представили, як працювати над європейськими проектами. І губернатор Закарпаття, і закарпатська державна влада допомогли нам підібрати наших партнерів, в тому сенсі, що вони повинні бути серйозними, впевненими, щоб ми не мали проблем в спілкуванні. Ми домовилися, коли встановлюємо правила попереднього фінансування, що вони отримають суми заздалегідь, оскільки вони не мають можливостей попереднього фінансування. Загальне правило щодо транскордонних проектів полягає в тому, що бенефіціар попередньо фінансує проекти, а потім гроші повертаються, але у випадку з українським партнером, з одного боку, співфінансування майже дорівнює нулю, з іншого боку, вони отримують суму заздалегідь, тому це найбільша допомога. З боку звітності, якщо є проблема, ми посилаємо експертів, і ми можемо зробити так, щоб уникнути проблем. Робочі відносини були укладені з кількома експертами, протягом декількох десятиліть, залежить від областей, де ми можемо покладатися на досвідчених людей. Щоправда, їх мало, але ми знайшли тих, хто має досвід.

Репортер: У Сату-Маре є невелика українська історична громада. Як, на вашу думку, вона може сприяти розвитку відносин дружби та співробітництва з Україною?

Голова Повітової ради Сату Маре: Вони дуже допомагають нам через своїх представників, не як прості перекладачі, але вони допомагають нам зрозуміти можливі культурні відмінності і поважати один одного. Навіть у березні відбудеться великий симпозіум, організований Повітовим Музеєм, в якому візьмуть участь багато представників, навіть з Посольства України. Я зустрівся з послом два роки тому, вперше нам допомагає депутат української меншини в румунському парламенті, тому ми намагаємося мати дуже добрі відносини. Я такої думки “повага за повагу”, якщо ми поважаємо українську громаду в Сату-Маре, то ми хочемо, щоб і  вони також поважали угорську та румунську громади, що за  кордоном. Історично існували дуже сильні зв’язки між цими областями.

Репортер: Україна переживає неспокійний час, позначений драматичним збройноим конфліктом. Який месидж маєте ви для підтримки людей та державної влади?

Президент ПР Сату-Маре Satu Mare: Щоб були  послідовними при прийнятті рішень, свідомими, і не робили загальні правила, за якими можна поставити “у той самий капелюх” тих, з ким вони тимчасово знаходяться в конфлікті, і тих, хто хоче їм допомогти. Керівники, щоб дбали про свій народ, щоб не залишали так багато людей країну, щоб спробували повернути їх. Багато молодих людей виїхали, і через війну, адже військова служба обов’язкова. Вони не перебувають у легкій ситуації, вони повинні, наскільки це можливо, усувати наслідки війни на території, яка не безпосередньо пов’язана з зоною війни.

Репортер: Ще раз спасибі Вам, пане Президенте, Патакі Чаба, за Ваші відповіді та виділений час! Я бажаю вам зробити все, що ви запланували як на користь нас, сатумарців, так і на користь закарпатців.

 

Share Button

Індекс прозорості бюджету Ужгорода обговорили за “круглим столом” (ФОТО)

Показники Ужгорода в національному рейтингу «Індекс прозорості місцевих бюджетів – 2018» обговорили сьогодні в Ужгородській міській раді під час «круглого столу» за участі всіх розпорядників бюджетних коштів.

Індекс прозорості бюджету Ужгорода обговорили за “круглим столом” (ФОТО)

Директор ГО «Центр політичних студій» Віталій Світлик та експерт громадського партнерства за прозорість місцевих бюджетів Михайло Джогола розповіли про рейтинг, який виводився вперше, і методологію оцінки прозорості місцевих бюджетів, представили рекомендації щодо підвищення її рівня.

Оцінювання проводилося переважно за даними 2017 року за 139 критеріями, у ньому взяли участь 37 міст та 50 об’єднаних територіальних громад. Аналізували бюджетування 22 експерти громадського партнерства «За прозорі бюджети», яке включає представників 39 громадських організацій та ЗМІ із 17 областей України.

Ужгород у рейтингу, де враховувалися відкритість інформації про бюджетні кошти і процеси, прозорість прийняття рішень, запровадження інноваційних практик, зайняв «золоту середину» – 12 місце.

У рекомендаціях зазначалося, що варто створити комісію за участю мешканців міста, підприємців, громадських організацій тощо для активної участі в формуванні бюджету, ширше інформувати про діяльність депутатської бюджетної комісії, використовувати прямі трансляції, оприлюднювати аудіо- та відеозаписи засідань. Поради стосувалися і більш широкого представлення інформації про діяльність комунальних підприємств, проведення учасницького аудиту (за участю громади) використання бюджетних коштів.

 

Share Button