Міжнародний румунсько-український симпозіум в Сату-Маре

У період 8-10 березня Союз українців Румунії, Сатумрська філія, організує міжнародний симпозіум «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність», 9-ий випуск. Офіційне відкриття заходу відбудеться в залі засідань Повітового Музею Сату Маре, починаючи з 10-ої години. Як невід’ємна частина заходу,  другого дня відбудуться також заходи, присвячені великомуукраїнському поету і художнику Тарасу  Шевченку.

Симпозіум, без сумніву, є новим кроком вперед у комплексному дослідженні історичних, політичних і культурних зв’язків між двома дружніми країнами, стимулом до нових наукових досягнень. Кожний з його випусків, організованих до теперішнього часу, а також видання одноіменного тому, приносять нові відомі імена серед науковців, менш відомі теми, історичні факти, які вчора щебули таємницею.

Важливі партнери заходу, які завдяки науковому внеску в дослідження румунсько-українських відносин у галузі історії та національної культури загалом, піднімають престиж цієї події: Посольство України в Румунії, Повітова Рада Сату Маре, Повітовий Музей Сату Маре, Ужгородський національний університет, Філологічний факультет Клузького університету імені Бабеша-Бойоя, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Повітова бібліотека Бая-Маре та Чернівецький Благодійний фонд “Суспільні ресурси та ініціативи.”

Зазначимо, що з 2010 року Союз  українців в Румунії підтримав організацію симпозіуму і зробив можливим появу книги «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність» через його повне задіяння.

Більше інформації про програму міжнародного симпозіуму можна знайти тут.

 

 

Share Button

Інтерв’ю з Президентом ПР Чаба Патакі про добросусідські відносини з Закарпаттям, Україна

Інтерв’ю з президентом Повітової ради (ПР) Сату- Маре, Чаба Патакі. Що каже він про відносини повіту Сату-Маре із Закарпатською областю

Репортер: Пане Президенте, дякую Вам за те, що надали нам можливість провести співбесіду про відносини добросусідства та співробітництва повіту, яким ви керуєте з Закарпатською областю,України. З вашою доброзичливістю ми спробуємо дізнатись для читачів інформаційного агентства Inter Regio News, і не тільки, якої ви думки у цьому сенсі.

Почнемо з першого питання:

Репортер: В останні роки, як президент Повітової ради (ПР) Сату-Маре, у вас були зустрічі з керівниками Закарпатської області. Ви відвідали Україну? Якщо так, то що саме прирємно вразило вас з того, що ви бачили в Закарпатській області?

Президент ПР Сату-Маре: За останні два десятиліття я відвідав Закарпаття принаймні 4 рази на рік, так що це означає, що я був там принаймні 50 разів. Я відвідав область від річки Тиси, Апшу, де  є сильна румунська громада, аж до Рахова, Тячева, потім Виноградова, Берегово, Мукачево та Ужгород. Я бачив Закарпаття зі сходу на захід, усі райони. Я перетнув закарпатський кордон через всі три сусідні країни, так само з Румунії, Тиси і Хальмеу, Угорщини, а також кордон зі Словаччиною. Завжди мене цікавило, що в них відбувається, я бачив стиль управління спрямований,  в останні десять років, на захід, стиль менеджменту в останні роки – це серйозна зміна. Людина, яка  відносно періодично відвідує область, але досить тривалий період, однак, краще бачить зміни, що відбуваються в них, ніж ті, хто живе там, і зміни, слава Богу, добрі, як відкритість для співпраці, так  і місцевий економічний розвиток. Існує вже, можна сказати, прикордонний туризм, що є позитивним  для них, розвиває курорт Буковель, який приваблює багатьох туристів з Сату-Маре. Натомість, ми можемо бути для них як кінцевим пунктом призначення, так  і мостом до решти світу через аеропорт Сату- Маре. Вже є пасажири, що приїжджають від них. Це ближче, ніж Дебрецен, простіше добратися, тому що рух кращий на кордоні у Халмеу, ніж через будь-який інший їхній пункт пропуску, і це набагато ближче, ніж Будапешт.

Репортер: Що, на вашу думку, наближає або розділяє нас від України? Які подібності та відмінності між повітом Сату-Маре та Закарпатською областю?

Президент ПР Сату-Маре: З історичної точки зору, Закарпаття є досить унітарним регіоном, колись він був унітарним, і керував ним принц Ракоці, який володів великими маєтками, з центром у Мукачеві, який також включав Сату-Маре, а з етнічної та релігійної точки зору ми знаходимо ту ж структуру, незалежно з якого боку румунсько-українського кордону ми знаходимось. Водночас на Закарпатті ми знаходимо потужні громади румунів, угорців і навіть євреїв. У випадку останніх, навіть минулого року, мав місце візит членів Співтовариства Сатмару з Нью-Йорку, які відвідали і Сату-Маре, і Сігету-Мармацієї, і навіть побували в Україні, тому що їх батьки, діди і бабусі, прадіди  поховані по обидві сторони Тиси. І, крім того, ми маємо громаду етнічних українців в повіті Сату-Маре, яку ми бачимо як міст зв’язку, і ми забезпечуємо  їм навчання рідною мовою на рівні початкових класів. Нещодавно я допоміг українській громаді розмістити румунські та українські бюсти, наприклад бюст Тараса Шевченка в Сату-Маре. Ми дійсно намагаємося, щоб члени громади почувалися добре у нас, а ми натомість просимо, щоб закарпатські румунські та угорські громади почували себе добре в Україні. У нас також є люди, які є мостами між двома академічними спільнотами, румунською та українською.

Репортер: Як би ви коротко охарактеризували співпрацю з губернатором Закарпаття Геннадієм Москалем?

Президент Повітової ради Сату -Маре: Він дуже, дуже рішуча людина, тримається слова, тобто, якщо ми встановили наші пріоритети в тих сферах, в яких ми намагаємося розробити конкретні проекти, він ніколи не змінює свою обіцянку, незважаючи на всі умови в Україні. Він, навіть у ризикованих ситуаціях, коли може привернути антипатію Києва, завжди піднімав голос коли український парламент приймав суперечливі заходи, підтримува закарпатських меншин. Отже, я дуже поважаю губернатора, який також є «двигуном відкриття». Він присутній скрізь, де обговорюються транскордонні проекти, незалежно від того, через який кордон. Крім того, всі заходи організовані ним є  проєвропейськими, демонструючи особливу відкритість, він поважає всіх. Я кажу, що нам пощастило мати такого партнера, “респект” для такої людини. Водночас, він має конкретні заходи щодо меншин, які можуть використовувати національні символи без будь-яких обмежень. Школи меншин підтримуються так само, як і українські школи, тому це клімат без екстремізму.

Репортер: Що ви можете сказати про проекти, які ви тепер здійснюєте з Закарпатською областю? Які інші цілі ви встановили в майбутньому у цьому сенсі?

Президент ПР Сату-Маре: Проекти, які перебувають у перед-контрактній стадії, а це означає, що ці проекти виграні, в яких безпосередньо задіяна Повітова рада, будучи партнером, у нас є два: один – про мобільність, мобільність в інфраструктурі, , „MOBI – Modern Border Infrastructure – Successful Carpathian Region”- MOBI – Сучасна прикордонна інфраструктура – Успішний Карпатський регіон». Загальною метою проекту є покращення транскордонної мобільності людей і товарів з метою створення стабільної платформи для співробітництва між професійними транскордонними транспортними структурами з метою оптимізації прикордонних послуг та інфраструктури в регіонах-партнерах.

Другий проект – “Development and modernization of the access infrastructure to the Romanian- Ukrainian  border crossing point from Tarna Mare – Hyzha”  «Розвиток та модернізація інфраструктури доступу до пункту пропуску румунсько-українського кордону  Тарна- Маре – Хижа». Ми робимо все, щоб інфраструктура Хижа-Тарна-Маре відкрила ще одну митну точку, вона схвалена обома урядами.

Ми маємо ще один проект, який проходить оцінювання, це “Покращення медичних послуг в Оашському краї та Закарпатській області”, підвищення рівня медичного обслуговування між Оашом та Закарпатською областю це амбітний проект на суму 122221, 00 євро – румунська частина.

Повітом Сату-Маре ще ініційовано 6 проектів, де Сатумарська повітова рада не є партнером. Це проект, в якому Лікарня швидкої допомоги Сату- Маре є керівником проекту, з одного боку, і обласною дитячою лікарнею в Мукачеві, проект, який розділений по -братське.

Інший проект поданий лікарнею пульмонології Сату Маре разом з Ужгородською територіальною лікарнею на суму 1 026.300,00 євро – румунська частка. Повітовий Музей Сату-Маре має в партнерстві три проекти, один з Закарпатським краєзнавчим музеєм, Закарпатською обласною радою, один з Екологічним інститутом релігієзнавства в Ужгороді та один з Івано-Франківським краєзнавчим музеєм.

Шостий проект, що оцінюється, – це лікарні швидкої допомоги Сату-Маре  з Рвхівською районною лікарнею. Вартість проекту десь на 5 мільйонів, половина кожній стороні.

Репортер: Українські установи стикаються з низьким досвідом щодо освоєння та використання європейських фондів. Як румунська сторона могла б їх підтримати, передавши досвід і кращі практики в цій сфері?

Президент ПР Сату-Маре: Ми, у багатьох випадках, представили, як працювати над європейськими проектами. І губернатор Закарпаття, і закарпатська державна влада допомогли нам підібрати наших партнерів, в тому сенсі, що вони повинні бути серйозними, впевненими, щоб ми не мали проблем в спілкуванні. Ми домовилися, коли встановлюємо правила попереднього фінансування, що вони отримають суми заздалегідь, оскільки вони не мають можливостей попереднього фінансування. Загальне правило щодо транскордонних проектів полягає в тому, що бенефіціар попередньо фінансує проекти, а потім гроші повертаються, але у випадку з українським партнером, з одного боку, співфінансування майже дорівнює нулю, з іншого боку, вони отримують суму заздалегідь, тому це найбільша допомога. З боку звітності, якщо є проблема, ми посилаємо експертів, і ми можемо зробити так, щоб уникнути проблем. Робочі відносини були укладені з кількома експертами, протягом декількох десятиліть, залежить від областей, де ми можемо покладатися на досвідчених людей. Щоправда, їх мало, але ми знайшли тих, хто має досвід.

Репортер: У Сату-Маре є невелика українська історична громада. Як, на вашу думку, вона може сприяти розвитку відносин дружби та співробітництва з Україною?

Голова Повітової ради Сату Маре: Вони дуже допомагають нам через своїх представників, не як прості перекладачі, але вони допомагають нам зрозуміти можливі культурні відмінності і поважати один одного. Навіть у березні відбудеться великий симпозіум, організований Повітовим Музеєм, в якому візьмуть участь багато представників, навіть з Посольства України. Я зустрівся з послом два роки тому, вперше нам допомагає депутат української меншини в румунському парламенті, тому ми намагаємося мати дуже добрі відносини. Я такої думки “повага за повагу”, якщо ми поважаємо українську громаду в Сату-Маре, то ми хочемо, щоб і  вони також поважали угорську та румунську громади, що за  кордоном. Історично існували дуже сильні зв’язки між цими областями.

Репортер: Україна переживає неспокійний час, позначений драматичним збройноим конфліктом. Який месидж маєте ви для підтримки людей та державної влади?

Президент ПР Сату-Маре Satu Mare: Щоб були  послідовними при прийнятті рішень, свідомими, і не робили загальні правила, за якими можна поставити “у той самий капелюх” тих, з ким вони тимчасово знаходяться в конфлікті, і тих, хто хоче їм допомогти. Керівники, щоб дбали про свій народ, щоб не залишали так багато людей країну, щоб спробували повернути їх. Багато молодих людей виїхали, і через війну, адже військова служба обов’язкова. Вони не перебувають у легкій ситуації, вони повинні, наскільки це можливо, усувати наслідки війни на території, яка не безпосередньо пов’язана з зоною війни.

Репортер: Ще раз спасибі Вам, пане Президенте, Патакі Чаба, за Ваші відповіді та виділений час! Я бажаю вам зробити все, що ви запланували як на користь нас, сатумарців, так і на користь закарпатців.

 

Share Button

Мерія Тарна Маре організувала інформаційну сесію по транскордонним проектам з Україною

Сьогодні, 14 лютого  2019 р., починаючи з 11 годни, в приміщенні мерії  Тарна Маре, в присутності міського голови Моніки Собіус, відбулася двостороння зустріч між представниками повіту Сату- Маре, села  Тарна Маре та Виноградівського району, Закарпаття.

Темою цієї зустрічі була можливість освоєння європейських фондів в рамках транскордонних програм, які тепердіють, зокрема Програми ENI HUSKROUA 2014-2020 та Програми Румунія-Україна 2014-2014.

Під час інформаційної сесії, яку ініціювала і координувала мер Моніка Собіус  були запрошені  Чаба Патакі, президент  Повітової Ради Сату- Маре, Йоан Рус, віце-президент Повітової Ради Сату Маре, Віталій Любка, голова Виноградівської районної ради, Закарпаття, Фелічія Штерн , виконавчий директор Департаменту регіонального розвитку  Сатумарської повітової ради, представники двох адміністрацій та мери населених пунктів Халмеу, Турць, Порумбешти, а також із закарпатських сіл Хижа, Новоселиця та Черна.

На відкритті засідання, мер Моніка Собіус розповіла про добру співпрацю села Тарна Маре з Виноградівським районом, Закарпатської області, Україна, особливо з адміністрацією села Хижа, з яким вона наразі розробляє проект про розвиток інфраструктури з метою відкриття румунсько-українського прикордонного пункту пропуску Тарна Маре-Хижа.

У своєму виступі, Президент Повітової ради Сату-Маре запевнив про  продовження демаршів щодо  розвитку двох регіонів за допомогою проектів, а також після завершення двох вищезгаданих програм і за допомогою програми “Стратегія Дунаю.”

Віталій Любка,  голова Виноградівської районної ради, сказав, що ця зустріч є дуже корисною  для розвитку плідного  транскордонного співробітництва. “У нас є доброзичливість і готовність до реалізації проектів, тому що наш досвід у цьому відношенні невеликий … Дякуємо за можливість бути тут, щоб навчитися робити проекти для розвитку інфраструктури”, – сказав він.

В результаті обговорень були встановлені спільні пріоритети на основі розробки проектів, які можуть бути подані на наступний конкурс цього року в рамках  програми ENI HUSKROUA 2014-2020. Два регіони визначили спільні пріоритети, такі як: сприяння місцевій культурі та історії з акцентуванням  функції туризму, розвиток інфраструктури для підвищення мобільності людей і товарів; підтримка розвитку інфраструктури охорони здоров’я.

 

Share Button