Відновлення та модернізація житла та інфраструктури регіонів — найдорожчі пункти в програмі відбудови України, що її представив уряд 4-5 липня на конференції в Лугано. На них потрібно 150-250 млрд доларів. Як іноземні інвестори налаштовані допомагати Україні і коли почнуть відновлювати зруйновані об’єкти в ефірі радіо “Промінь” розповів Ради урбаністики Києва Віталій Селик.
Він переконаний, що допомога від іноземних партнерів буде, але вони не схильні розкидатись грошима й контролюватимуть кожну вкладену копійку.
“Багато людей думають, що це буде виглядати, як приїжджають іноземці, кладуть валізу з грошима на центральну площу й центральна влада чи місцеві жителі розбирають ці гроші і щось відбудовують. Золотий дощ проллється! Насправді кошти будуть вкладатись в Україну, але в конкретні проєкти. Наприклад, в енергоефективне житло, нові види бізнесу, нові будинки культури, які явно будуть будинками соціальними — хабами”, — вважає Віталій Селик.
Ці проєкти, каже урбаніст, разом з українськими спеціалістами розроблятимуть і закордонні, адже європейці будуть контролювати гроші. Це можуть бути різні формати співпраці — від кредитних інвестицій до іміджевих проектів допомоги конкретним родинам.
Проте велике фінансування та будівництво розпочнуться лише після закінчення бойових дій, вважає архітектор, адже поки в Україні триває повномасштабна війна “ми можемо розраховувати лише на латання дірок”.
“Я спілкувався з кількома подібними європейськими організаціями, ніхто не хоче робити потужних капіталовкладень. Єдине, про що зараз може йти мова, так це про консервацію й аварійну відбудову. Наприклад, якщо в школу прилетів снаряд і вона постраждала не більше, ніж на 30%, тоді варто накрити дахом, замінити вікна до зими. Бо якщо її залишити в такому зруйнованому стані, до наступного року вона просто не доживе й тоді доведеться вкладати більші інвестиції й більше будувати”,— пояснив свою думку Віталій Селик.
План з відновлення може дещо змінитись, вважає президент Київської школи економіки, ексміністр розвитку економіки, радник керівника Офісу Президента України Тимофій Милованов.
“Це залежить від ситуації на фронті та бомбардувань, адже руйнуються нові об’єкти і змінюється цей план. Тому документ живий, і він буде постійно оновлюватися, — розповів він в етері “Українського радіо”. — Чого мені не вистачає в документі — це те, яким чином будуть ухвалюватися рішення, хто буде ухвалювати рішення, за якими принципами і як саме отримати гроші на конкретний проєкт”.
Мілованов звертає увагу корупційні ризики, особливо там, де відбуваються закупівлі. “Нам потрібні принципи, скільки кілометрів доріг, які мости мають бути відновлені, які лікарні побудовані, яке житло. І тоді ми можемо чітко перевірити, скільки грошей було витрачено і чи було щось побудовано чи ні, за якими цінами і за якої якості”,— зазначає він. Щоб не було корупції, каже він, потрібні контролюючи органи за участю іноземних партнерів, максимальна підзвітність та аудит.
