Олександр, стрілець зенітно-ракетного підрозділу, родом із Хмельниччини. У мирний час серйозно займався спортом, кілька років тому зайняв друге місце на чемпіонаті України в своїй ваговій категорії, але давно хотів піти в ЗСУ.
Товариш Олександрі служив у 128-й бригаді й порадив підписати контракт саме з нею. Чоловік потрапив у зенітно-ракетний підрозділ, працюю з ПЗРК «Ігла». І так вийшло, що мій перший постріл виявився результативним.
Текст розповіді Олександра подаємо нижче:
“Ми стояли з напарником біля річки, коли по рації надійшла інформація, що в наші бік летять російські вертольоти. По нас якраз працював ворожий міномет, але ми вийшли з укриття й зайняли позицію – напарник зі «Стінгером», а я з «Іглою». Скоро з’явилися дві штурмові вертушки «Мі-24», які летіли низько над деревами на відстані близько трьох кілометрів. Першим вистрелив напарник, але ракета зі «Стінгера» влучила в теплову пастку, яку випустив вертоліт. Я вичекав кілька секунд, поки інша вертушка вилетіла з-за дерева, й натиснув пуск.
Через кілька секунд ракета влучала у вертоліт, він вибухнув і обрушився на землю. Екіпаж загинув миттєво. Другий вертоліт одразу втік, і більше в нашій зоні вони не літали – боялися. Мій контракт іще не закінчується, але я вже вирішив, що продовжу службу. Буду в ЗСУ, поки не виб’ємо ворога з країни”, – йдеться в дописі.
128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада – Закарпатський легіон
