Закарпатська область є однією з найбільш багатонаціональних в Україні. У цьому регіоні тече кров понад 30 національностей, серед яких угорська, словацька, чеська, німецька, єврейська, українська, ромська, русинська та інші. Через це населення Закарпаття вкрай колоритне та різноманітне.
Проте ледь не найбільше виділяє цей регіон те, що його заселяють так звані роми (в народі цигани). Чотирнадцяту школу, яка 20 грудня 2016 року святкувала своє 90-річчя, розпочали будувати, коли Закарпатська область була ще в складі Чехословаччини. Ініціював її будівництво ніхто інший, як чехословацький президент Томаш Масарик. Саме з його прізвищем у регіоні пов’язують розвиток освітніх закладів. Зрештою, Масарик, мабуть, найкраще розумів проблему ромської общини, тому ледь не першим виступив з ініціативою побудувати школу для ромських дітей. “Коли Масарик відкривав школу, то ромів вчили грати на музичних інструментах. Вчителі намагалися розвивати саме те, що є в ромів на генетичному рівні. Однозначно, що це була музика, тому дітей вчили співати, танцювати та грати на музичних інструментах. Коли Закарпаття увійшло до складу СРСР, то про музику та різноманітні гуртки практично забули. Після 1946 року школа функціонувала як загальноосвітня, а згодом так склалося, що в ній переважно стали навчатися роми”.
Хоча ЗОШ №14 не відрізняється від інших шкіл, проте молодому колективу педагогів доводиться докладати титанічних зусиль. Вчителі залишаються сам на сам з дітьми та практично не можуть заручитися підтримкою батьків. З останніми нема спілкування, що могло б вирішити деякі проблеми. З емоційної та психологічної точки зору така робота є дуже виснажливою.
У той же час неможливо не відзначити хороший рівень організації роботи всього колективу школи. У навчальному закладі створені всі умови для комфортного навчання. Чотирнадцята школа – це компактна та доглянута будівля, працівники якої можуть розвинути талант в кожному учні.
