Інтерв’ю з президентом Асоціації Кокаків з Сату-Маре Павлом Проданюком. Що він каже про роль Асоціації Козаків у румунсько-українських відносинах?
Репортер: Пане Проданюк, дякую Вам, що надали нам можливість спільно провести інтерв’ю про Асоціацію козаків у Сату-Маре та її роль у румунсько-о-українських відносинах.
Отже, почнемо з першого запитання:
Репортер: Пане Президенте, Проданюк, почнемо з простого запитання: Хто такі козаки та яку роль вони відігравали в історії?
Павел Проданюк: Козаки з’явилися в ХІІІ столітті від необхідності бути вільною людиною. Суттю їхнього життя була свобода, істотна риса козацтва. Вони походили з Польщі і осілися на Східній рівнині в безлюдній території, щоб потімм упродовж часу здійснювали набіги на татар чи турків. Поступово вони почали організовуватися, щоб на рубежі 13-14 століть закласти основи козацької держави. Козаки зробили особливий акцент на відстоюванні православної віри. Захищали Східну Україну від татарських нападів, і одним із важливих їхніх занять була війна. Вони також брали участь у другій облозі Відня, щоб зупинити османську експансію та захистити християнство. Козаки розвивали у своїй державі дві адміністрації: Нижньодніпрянську та Верхньодніпрянську. Козацька держава була першою демократичною державою, яка прийняла конституцію з демократичними принципами ще з часів Івана Мазепи, яка була прийнята перед американською конституцією. Також козаки велику увагу робили на родину, вони ніколи не зраджували свою сім’ю, для них вона була святою, а дітей високо цінували, хрестилися прямо у Дніпрі. Щоб стати козаком, обов’язково було перейти до православної релігії.
Репортер: Що пропонують сьогодні козацькі організації та як вони організовані?
Павел Проданюк: Козацькі Асоціації з’явилися в Україні, і цим хочуть активізувати історичну та культурну роль козаків. Особливу увагу приділяють культу мужності, громадянському духу, моральному духу, вірі, релігії. Асоціації організовані повітовими філіями в Румунії, а в Україні – по областях. Козацькі асоціації існують у Польщі, Литві, Чехії, Словаччині, Румунії, Болгарії, Канаді, США, Німеччині, Австралії, повсюди де живуть українці. Тепер обговорюється на центральному рівні, з нагоди зустрічі, що пройде 11-13 жовтня в Яремчі, Івано-Франківська область, про співпрацю на світовому рівні та створення центральної світової структури цих організацій. У Києві є одна, президентом якої є Павло Гуляков. Наразі на рівні українського парламенту проводяться демарші щодо фінансування цих організацій через державні гроші, оскільки вони не фінансується державними грошима. Однак керівництво України все ще стримане.
Асоціації козаків також організовують табори для дітей та молоді. У таборах діти проводять свою діяльність спартантно, їх батьки залишають, щоб навчалися та ставали незалежними молодими людьми. Молодь виховується в дусі національного патріотизму, традиційної культури, традицій, історії, адже тепер вони відкривають свою справжню історію. До тепер у них була історія про радянську людину. Мається на увазі розвивати українську національну ідентичність.
Репортер: Ми знаємо, що ви досі організовували заходи Козацької благодійної асоціації в Румунії. Яку місію має Асоціація та які інші дії ви плануєте організувати у наступний період?
Павел Проданюк: Ми маємо намір знати, хто були козаки, їх роль в історії, хто були нашими попередниками, які проблеми їм довелося подолати, щоб зберегти Українську державу, отже відродження концепції козацької культури і традицій (релігія, мораль, справедливість , альтруїзм, сім’я). Відбудеться зустріч в Яремчі, і ми побачимо, яка програма буде прийнята. Напевно, ми організуватимемо симпозіуми, щоб знати історію козацтва, їхню культуру.
Репортер: На вашу думку, як може Асоціація підтримати розвиток румунсько-українських відносин?
Павел Проданюк: Звичайно, наша Асоціація є безпрпибутковою асоціацією, і для того, щоб сприяти розвитку румуно-українських відносин, ми повинні зробити перший крок самостійно, організувати деякі зустрічі в Україні чи тут в нас, в Румунії, що ми зробили досі. Дотепер ми організували чотири заходи, які, на мою думку, сприяли розвитку відносин у всій Закарпатській області, Івано-Франківську, Криму, і не тільки. Ми повинні запропонувати моделі добросусідства, співпраці, полікультурності.
Репортер: На вашу думку як буде розвиватися Україна в наступні 5 років? Чи буде вона продовжувати наближатися до євроатлантичних структур чи змінить свою орієнтацію?
Павел Проданюк: Ми знаємо, що Порошенко під час останнього року свого терміну підписав закон шляхом, якого було внесено поправки до Конституції, і звучить так: Україна йде лише до ЄС та НАТО, тому не можна змінити курс України. Тепер все залежить від зовнішніх факторів, бо якщо не буде допомоги буде важко. Сподіваємось, що курс буде проєвропейським.
Репортер: Як бачить Асоціація козаків Румунії конфлікт між Україною та Росією?
Павел Проданюк: Ми всі хочемо миру, щоб не було жертв, шоб люди не вмирали, але це залежить лише від росіян. Напевно, ви знаєте, що у Мінську у 2015 році було підписано меморандум, в якому брали участь Англія, Франція, Німеччина, Україна та Росія. Там було запропоновано, щоб Україна вийшла з армією із зони конфлікту. Це був проект колишнього міністра закордонних справ Німеччини. Росіяни не відступили. Я не бачу сенсу. Начебто українці просто віддадуть територію. Я думаю, що у випадку конфлікту росіяни повинні покинути зону. Ось проблема. але вони наполягають. Я вважаю, що цей конфлікт не закінчиться, це буде постійний конфлікт.
Репортер: Ми помітили, що в Румунії є кілька українських меншин, такі як русини та гуцули. Що ви можете нам сказати про це?
Павел Проданюк: Немає кілька українських меншин, є лише українська меншина. Те, що ми називаємо русинами, гуцулами, навіть козаками – всі вони українці. Назва походить від місця народження, походження, частини району, території, як, наприклад, гуцули, частина Північної Буковини.
Репортер: Чи розглядаєте ви можливу співпрацю між вашою асоціацією та Союзом українців Румунії або русинськими та гуцульськими асоціаціями?
Павел Проданюк: Ми відкриті до всіх, хто відчуває, що вони українці. Важливо,щоб була відкритість і від них. Ми спираємось на розвитку козацького почуття, виховання культури, звичаїв, традицій, поглиблення почуття української національної цілісності, а Союз українців відіграє іншу роль. Діяльність разом вимагає прозорого відкриття, без гордості. Наша асоціація відкрита для всіх, адже кожен дуже добре знає свою місію. Взаємна співпраця приносить додатковий бонус українській громаді.
Дякую ще раз, за надані відповіді та час!
