Коронакриза активізувала попит на сільський туризм Закарпаття

Влітку Закарпаття, зазвичай, перетворюється на справжнісіньку туристичну Мекку. Однак і вірус, і погода внесли у цей процес суттєві корективи. Чи оговтається агротуризм та зелений туризм Закарпаття після карантину і потопу, журналісти SEEDS намагалися з’ясувати у експерта з розвитку закарпатського туризму Олександра Коваля.

– Чи є сподівання, що люди бодай якусь копійчину цього літа зароблять на туристах?

– Ситуація непроста. Ми маємо на сьогодні різні дані соціологів, які вказують на те, що лише 30-40% українців планують поїхати на відпочинок за межі свого місця проживання. Хтось на море, хтось за місто, у тому числі до родичів, а хтось і у Карпати.

Якщо говорити про Закарпаття, то повноцінного регулярного, адекватного залізничного сполучення немає (їдуть окремі поїзди з напрямку Києва, Одеси та Харкова), у наявності вагони класу купе та люкс, що вносить корективи у можливості туристів приїхати та купити квитки.

Тому поки їдуть ті, хто має власне авто та може собі дозволити далекі поїздки.

– Яка наразі ситуація з поширенням коронавірусу на Закарпатті?

–  Маємо проблеми з високим рівнем захворювань на COVID-19 саме по окремим сільським територіям, що у свою чергу стримує бажання господарів сільських садиб рекламувати відпочинок у них.

Це фактори з якими ми повинні рахуватись. Як результат по території Закарпаття обмежено роботу закладів громадського харчування до 22 години, що створює не зручності для відвідувачів, адже через спеку життя активізується лише у вечірній час.

Тим не менше у популярних місцях відпочинку туристи присутні, багато проживають і у секторі сільського туризму – обирають місця меншого скупчення людей. Все залежить від готовності та бажання садиби приймати (дехто справді не приймає, через побоювання та ризики).

– Як щодо легендарних термальних вод Закарпаття? Чи можна нині туди потрапити?

– На жаль басейни та термальні води досі повноцінно не працюють, санаторії приймають людей, без послуг лікування чи оздоровлення. Це теж стримуючий фактор, адже багато хто приїздив за оздоровленням.

Маємо вже половину літа, але через щоденну статистику, очікувати, що ситуація кардинально зміниться у кращу сторону не доводиться.

Однак на Закарпатті у жодному санаторії, готелі, чи закладі проживання, або харчування не зафіксовано жодного випадку захворювання. Тож відпочивати на Закарпатті безпечно.

Share Button

“Алея різьби” на Рахівщині – справжня туристична родзинка Закарпаття

На Рахівщині в смт. Великий Бичків на території ліцею знаходиться єдина в Європі, а можливо і в світі «Алея Різьби».

Створена у 2017 році алея під час фестивалю «Битва Різьбярів» наразі нараховує 50 дерев’яних скульптур деякі з яких сягають до 3-х метрів. Тематика цих чудових творінь від найкращих різьбярів Західної України і не тільки дуже різноманітна.

Тут можна побачити і ангеликів, і козаків, і опришків, і звірів, і мольфарів, і лісовик, і гуцулів, і музик, і грибочки, і багато інших імпровізаційний робіт, які щороку доповнювались митцями під час фестивалів «Велика битва різьбярів» та «Третя битва різьбярів».

То ж проїзджаючи повз «Алею різьби» неможливо не помітити чудові дерев’яні скульптури, які розмістилися посеред саду ліцею і милують око туристів та всіх інших хто попадає мов в казку завітавши до неї, – пише Туристичний центр – «Рахівська Гуцульщина».

Share Button

Містерія традицій і новацій: на Закарпатті відбудеться модний онлайн-фестиваль (АНОНС)

Закарпаття фестивалить навіть на карантині. Проте у дещо іншому, не менш цікавому форматі. А тому всіх бажаючих запрошуємо на онлайн-фестиваль  гуцульської моди і культури «Гуцульська ватра» folk-fashion fest 2020, який відбудеться 7 липня о 16:00 в рамках святкування Івана Купала на одному з кращих курортів Закарпатської області «Воєводино».

Щоб потрапити на фестиваль – перейдіть за цим покликанням та насолоджуйтеся: https://www.facebook.com/events/279629323105621/

Нова інтерпертація традиційного гуцульського вбрання закарпатців в колекції «Спадщина» покликана продемонструвати розвиток гуцульської моди. Яскравим доповненням показу-перформансу буде виступ фольклорного колективу разом з піснями, танцями і хороводами.

Мета проєкту «Гуцульська ватра» folk-fashion fest 2020 –  допомогти регіонам Закарпаття розвиватися, вражати себе і цілий світ унікальною культурою через переосмислення, імпровізацію і трансформацію традицій.

Що ж очікує учасників цьогорічного фестивалю:

1. Виставка автентичних жіночих, дитячих і чоловічих гуцульських костюмів від приватного музею гуцульського одягу та старожитностей Юрія Саса.

2. Виставка прикрас ручної роботи закарпатської майстрині Марії Дуркот.

3. Майстер-клас із гуцульських щоденних, святкових, зокрема і весільних зачісок.

4. Майстер-клас із вивчення чоловічого гуцульського танцю «Аркан».

5. Відео презентація «Старовинний гуцульський одяг» (Ясінянський історико-краєзнавчий музей).

6. Модельно-хореографічні виступи за участю учениць Закарпатської модельної школи «A’Star».

7. Виступ народного фольклорно-етнографічного ансамблю «Ужгород».

8. Театралізований показ колекції «Спадщина».

9. Вогняне купальське шоу

Яскраве дійство проходить під відкритим небом із запалюванням великої ватри під звуки трембіти, сопілки, скрипки, дримби, цимбалів та бубнів разом з піснями, гуцульськими танцями (коломийками) і хороводами. Мальовничий вигляд і особливе звучання гуцульського ландшафту доповнюють властиві йому запахи хвойних дерев, квітучих луків і скошеної трави влітку. Оригінальний виступ народного ансамблю  допоможе найкраще показати як сучасне так, і традиційне, враховуючи ментальність регіону.

Усіх поціновувачів моди запрошуємо на онлайн-фестиваль гуцульської моди і культури «Гуцульська ватра» folk-fashion fest 2020. Така мистецька подія має надати великий поштовх для того, аби українська мода ставала більш відкритою та інтернаціональною, а гуцульські тренди зі столітньою історією в найближчий час впевнено крокували світовими подіумами.

Організаторами фесту є Закарпатська школа моделей «A’STAR», керівник проекту Анна Феєр, режисер-постановник Оксана Шип, балетмейстер-постановник Ірина Шєвцова, постановник дефіле Інна Фуцур, дизайнер Оксана Василян.

Проєкт здійснюється за підтримки Українського культурного фонду в рамках конкурсної програми «Культура. Туризм. Регіони», яка покликана посилити туристичну привабливість регіонів шляхом стимулювання місцевого культурного розвитку громад та генерування конкурентоспроможних культурних продуктів. Програма розроблена для спільного пілотного проєкту УКФ, Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» (КЕУ), SME.DO (офіс розвитку малого та середнього підприємництва при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства). Для пілотного проєкту обрано Програмою КЕУ дві області: Закарпатську та Одеську.

Український культурний фонд — державна установа, створена у 2017 році як нова модель надання
на конкурсних засадах державної підтримки та промоції ініціатив у сфері культури та креативних індустрій. Діяльність Фонду, відповідно до чинного законодавства, є невід’ємною частиною полі- тики і визначених пріоритетів діяльності Міністерства культури та інформаційної політики України. Детальніше про установу на сайті за цим покликанням  (ucf.in.ua facebook: https://www.facebook.com/ucf.ua/).

У віддалені історичні часи купальські обряди вважалися магічними, а купальські вогні — жертовними і водночас очищувальними. Напередодні Купайла чоловіки та жінки йшли у ліси, на болота, де збирали зілля, копали корені, після чого готували з них ритуальні напої. Потім розпочиналося насичене танцями і піснями нічне гуляння. Плели також вінки, квітчалися зеленню, ставили опудала, які теж вбирали в одіж і зелень.

Share Button