Сотні віршів розклеїли по Берегову до Дня угорської поезії (ФОТО)

11 квітня до Дня угорської поезії учні старших класів у Берегові розклеїли сотню уривків з улюблених віршів.

Для цього створили спеціальну спільноту в мережі Facebook, де будь-хто може приєднатися до цікавої акції. Таким чином вони заохочують інших цікавитися літературою та поезією.

День угорської поезії в Угорщині відзначається з 1964 року, у день народження угорського поета Аттіли Йожефа (1905-1937).

– Така ініціатива не нова, але ми дуже хотіли, щоб і у Берегові відбулося щось подібне. Нам важливо, аби було охоплено якомога більше людей – якось їх зацікавити, привернути увагу до важливих речей. І якби я могла розмістити лише одну цитату, то обрали б з поезії Шандора Ременіка: “Не залишай ніколи церкву, церкву і школу!”, — каже Жофія Торпоі, одна з ініціаторів акції.

Школярі використали цитати з віршів класичних угорських поетів та сучасних авторів із Закарпаття — Єви Фінти, Ласло Варі Фабіана, Ніколетт Коприви та інших.

Share Button

Гуцульські громади Закарпаття та Прикарпаття укласти договір співробітництва для розвитку туристичного бренду

Розвиток туризму на гірських територіях та можливості для міжмуніципального співробітництва обгорили під час круглого столу з сімома гуцульськими громадами Закарпатської та Івано-Франківської областей.

Про це інформує Закарпатський регіональний офіс Програми “U-LEAD з Європою”.

Під час заходу в онлайн-форматі обговорили механізм укладення договорів про співробітництво територіальних громад та успішні практики співробітництва громад у сфері туризму Івано-Франківської та Закарпатської областей.

Під час заходу представники громад дізналися з уст радника Закарпатського РО Павла Рябоконя про нормативно-правове забезпечення та договір про міжмуніципальне співробітництво у якості інструменту розвитку туристичної галузі в територіальних громадах.

Цікавим досвідом з колегами поділився Руслан Бойчук, який розвиває бренд Верховини. Представник громадської організації переконаний, що важливий ефект у промоції краю дає співпраця влади, бізнесу та громадськості. А Максим Чопей, радник Івано-Франківського РО переконаний, що виклики розвитку територій свідчать про те, що глобальні проєкти не варто реалізовувати лише на території однієї громади.

Голова Ясінянської територіальної громади Андрій Делятинчук озвучив ідеї щодо підписання договору про міжмуніципальне співробітництво та презентацію у майбутньому проєкту такого договору. Він переконаний, що синергія громад дасть значно більший ефект, ніж робота кожної громади над власним розвитком окремо. Нині йдеться про амбітний задум міжобласного, а можливо, і міждержавного договору об’єднання гуцульських громад.

Таке співпраця може дати можливість створення своєрідного бренду Гуцульщини, сприятиме підготовці спільних туристичних маршрутів та проєктів, інвестиційних пропозицій та проєктів, розвитку креативних індустрій, збереженню та розвитку етнокультурних гуцульських традицій, ремесел та промислів, активізує промоцію та створення унікальних гуцульських продуктів, наприклад, кошика зі смаколиками, серед яких важливим інградієнтом є бриндзя.

Незабаром договір буде спільно доопрацьовано та погоджено з іншими гуцульськими територіальними громадами.

Share Button

На Закарпатті планують відреставрувати 6 старовинних дерев’яних церков

Шість давніх дерев’яних церков у межах програми “Єврорегіон “Карпати-Україна” цьогоріч подають на реалізацію програми “Велика реставрація”.

Як передає Укрінформ, йдеться про храми в Колодному, Олександрівці, Новоселиці, Середньому Водяному, Сокирниці та Діловому. За попередніми даними, вартість реконструкції лише однієї церкви в Олександрівці, згідно з ПКД 2017 року, становить майже 4 мільйони гривень, що дуже дорого для “Великої реставрації.

Також, в області обговорюють ідею створення реставраційного центру на базі Закарпатської академії мистецтв. Планується відкриття в Академії навчального підрозділу, який би готував реставраторів.

Тут у процесі навчання, в межах проходження практики, студенти зможуть виконувати роботи з реставрації церков.

Зазначимо, що у межах програми упродовж трьох років планується відреставрувати та добудувати близько 150 культурних пам’яток в усіх регіонах України.

Збудована у 1428 році (за іншими даними, наприкінці 16 ст.), належить до найдавніших закарпатських храмів потиської групи. У 17 ст. добудовані зруби над опасанням усіх трьох частин споруди. Близько 1760 року проведено ремонт церкви і зведена каркасна вежа з шатровим верхом. Реставровано церкву 1968 року.

В радянські часи церква охоронялась як пам’ятка архітектури Української РСР (№ 208). В 2018 році церква визнана об’єктом культурної спадщини національного значення, який внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (№ 070041)[2].  

Share Button