Експерт: “У наступні роки потік туристів на Закарпатті зростатиме”

З слів Олександра Шершуна, 2020 рік був у туристичному плані “глухий” через карантинні обмеження.

Про розвиток туризму на Закарпатті, вплив коронавірусу та перспективи на наступні найближчі кілька років в ефірі Радіо Тиса FM розповів голова Асоціації фахівців туристичного супроводу Закарпаття Олександр Шершун. Пише Суспільне.Закарпаття.

З його слів, 2020 рік був у туристичному плані “глухий” через карантинні обмеження. Ці обмеження були і на початку 2021-го і частина туристичних об’єктів від цього тільки виграла.

“У той період не могли приймати відвідувачів об’єкти культури, натомість гірсььколижні курорти могли працювати і, відверто кажучи, там не дуже тих обмежень дотримувалися і там людей була купа”, — сказав він.

Стосовно реконструкції замків Закарпаття, Олександр Шершун розповів: в 2020 році вперше піднялося питання про приналежність цих замів та землі, на якій вони розташовані.

“Єдина фортеця, в якої повністю порядок з документами — це Мукачівський замок, — каже він. — Це найбільш прибуткова туристична організація в Закарпатті: 270 тисяч відвіду4вачів за 2019 рік, 100 з невеликим — у ковідний 20-й, у 21-му теж було десь 270 тисяч.”

Олександр Шершун сказав: у 2020 році COVID трохи “сплутав карти” і дав можливість закарпатському туризму в 2022-2023 роках рости.

“Головне — не потрапити в цю пастку самозадоволення, мовляв, ми такі круті і більше нам нічого не треба робити, — розповів він. — У 2017-18 роках ми вийшли на пік і нам здавалося, що ми мегатуристичний регіон, але потім потав ефективно діяти безвіз і ми почали конкурувати не лише з суміжними областями України, а й з суміжними країнами”.

Переважна більшість туристів в області — українці. Хоча кількість іноземних туристів останнім часом росте, незважаючи на не досить розвинену інфраструктуру.

“Тому що Закарпаття залишається досить цікавим етнографічним регіоном, на жаль, ми цю етніку поступово втрачаємо. Зросла кількість єврейських туристів, нащадків переселенців, які вижили після війни та емігрували до Америки чи Ізраїлю. Вони приїждають подивитися на землю своїх батьків-дідів”.

Приїжджають останнім часом і люди з Саудівської Аравії, однак тут є, за словами Олександра, кілька моментів, які ускладнюють приїзд саудитів на Закарпаття. Перший момент — потрібен ще один аеропорт, крім того, Закарпаття поки що не дуже готове прийняти таку кількість іноземних туристів.

Найбільшу кількість туристів приваблює на Закарпатті, на думку Олександра Шершуна, комплексність туристичних послуг: “Тут можна подивитися на цвіт сакури і наступного дня потрапити в засніжений Синевир. Це доступніссть плюс унікальні пропозиції, типу геотермальних вод. На території України вони є тільки у нас”.

Олександр Шершун переконаний: у два наступні роки потік українських туристів на Закарпатті зростатиме.

“Для поїздок за кордон постійно будуть виникати перешкоди у вигляді карантинів чи ковід-перепусток, тому зваживши всі ці моменти, люди їздитимуть відпочивати в межах країни”, — пояснив він.

Share Button

Пам’ятки культурної спадщини Закарпаття внесли до електронного реєстру

У межах реалізації національного проєкту зі створення реєстрів культурної спадщини, який стартував 2020 року, завершилося декларування нерухомих об’єктів Закарпаття.

Станом на сьогодні усі 1837 культурних пам’яток області додані до електронного обліку.

«Державний реєстр нерухомих пам’яток України» – єдина інформаційна система, що зможе забезпечувати автоматизацію процедур обліку об’єктів культурної спадщини. Окрім цього, відкриваються можливості для створення, оприлюднення, використання, зберігання та захисту культурної спадщини.

Минулого року фахівці Закарпатської ОДА взяли на облік близько двохсот об’єктів, тобто цьогоріч була проведена ґрунтовна робота над реалізацією ініціативи Міністерства культури та інформаційної політики, повідомляють у Закарпатській ОДА.

Share Button

У скансені в Ужгороді відкриється міжнародна виставка графіки дітей та молоді “Карпатське бієнале”

25 листопада 2021 р. о 11 год. у виставковому залі Закарпатського обласного музею народної архітектури та побуту відбудеться відкриття Міжнародної виставки «ХІ. Карпатське бієнале» графіки дітей та молоді.

У програмі відкриття виставки – нагородження переможців та учасників конкурсу з України та музичний супровід.

Виставка є результатом міжнародного проекту художнього конкурсу для дітей та молоді, започаткованого у 2001 році під назвою «Карпатське бієнале» графіки для дітей та юнацтва “Вчора – сьогодні – завтра”. Його головним ініціатором та організатором був Культурний центр у Перемишлі, який потім налагодив співпрацю з Вигорлатським освітнім центром у Гуменному (Словаччина), Центром для дітей та молоді «Галичина» у Львові (Україна) та Регіональним культурним центром у Еґері (Угорщина). Завдяки домовленості з цими центрами, конкурс проводиться в іншій країні кожні два роки, а після конкурсу виставка представлена в кожній країні-учасниці проекту.

З 2017 року як співорганізатор в мистецькому проекті Україну представляє Закарпатський музей народної архітектури та побуту в Ужгороді.

Це єдиний у своєму роді конкурс, який збирає молодь (віком 6-19 років) з Польщі, України, Угорщини, Румунії та Словаччини. Їхні сподівання, мрії, переживання, цінності та світогляд представлені через мистецтво. Класична графіка, така як рельєфний друк, глибокий друк або інші альтернативні методи, широко відображає емоційний внутрішній світ учасників.

Конкурс та церемонія нагородження переможців проходили за підтримки Міністерства культури, національної спадщини і спорту Польщі в Культурному центрі м. Перемишль. Загалом на конкурс було надіслано 850 робіт, в т.ч. 100 з Ужгороду, Мукачева та Львова.

Змагання проходили в чотирьох вікових категоріях, в кожній з яких почесне журі визначило переможців.

Згідно графіку колекція графічних робіт дітей та молоді буде представлена в країнах Карпатського регіону – Румунії та Словаччині.

Журі від України – доктор мистецтвознавства Закарпатської академії мистецтв ім. Адальберта Ерделі Приймич Михайло.

Координатор виставки – зав. сектору КЗ «Закарпатський музей народної архітектури та побуту» ЗОР Віталій Рац.

Share Button