Експерт: “У наступні роки потік туристів на Закарпатті зростатиме”

З слів Олександра Шершуна, 2020 рік був у туристичному плані “глухий” через карантинні обмеження.

Про розвиток туризму на Закарпатті, вплив коронавірусу та перспективи на наступні найближчі кілька років в ефірі Радіо Тиса FM розповів голова Асоціації фахівців туристичного супроводу Закарпаття Олександр Шершун. Пише Суспільне.Закарпаття.

З його слів, 2020 рік був у туристичному плані “глухий” через карантинні обмеження. Ці обмеження були і на початку 2021-го і частина туристичних об’єктів від цього тільки виграла.

“У той період не могли приймати відвідувачів об’єкти культури, натомість гірсььколижні курорти могли працювати і, відверто кажучи, там не дуже тих обмежень дотримувалися і там людей була купа”, — сказав він.

Стосовно реконструкції замків Закарпаття, Олександр Шершун розповів: в 2020 році вперше піднялося питання про приналежність цих замів та землі, на якій вони розташовані.

“Єдина фортеця, в якої повністю порядок з документами — це Мукачівський замок, — каже він. — Це найбільш прибуткова туристична організація в Закарпатті: 270 тисяч відвіду4вачів за 2019 рік, 100 з невеликим — у ковідний 20-й, у 21-му теж було десь 270 тисяч.”

Олександр Шершун сказав: у 2020 році COVID трохи “сплутав карти” і дав можливість закарпатському туризму в 2022-2023 роках рости.

“Головне — не потрапити в цю пастку самозадоволення, мовляв, ми такі круті і більше нам нічого не треба робити, — розповів він. — У 2017-18 роках ми вийшли на пік і нам здавалося, що ми мегатуристичний регіон, але потім потав ефективно діяти безвіз і ми почали конкурувати не лише з суміжними областями України, а й з суміжними країнами”.

Переважна більшість туристів в області — українці. Хоча кількість іноземних туристів останнім часом росте, незважаючи на не досить розвинену інфраструктуру.

“Тому що Закарпаття залишається досить цікавим етнографічним регіоном, на жаль, ми цю етніку поступово втрачаємо. Зросла кількість єврейських туристів, нащадків переселенців, які вижили після війни та емігрували до Америки чи Ізраїлю. Вони приїждають подивитися на землю своїх батьків-дідів”.

Приїжджають останнім часом і люди з Саудівської Аравії, однак тут є, за словами Олександра, кілька моментів, які ускладнюють приїзд саудитів на Закарпаття. Перший момент — потрібен ще один аеропорт, крім того, Закарпаття поки що не дуже готове прийняти таку кількість іноземних туристів.

Найбільшу кількість туристів приваблює на Закарпатті, на думку Олександра Шершуна, комплексність туристичних послуг: “Тут можна подивитися на цвіт сакури і наступного дня потрапити в засніжений Синевир. Це доступніссть плюс унікальні пропозиції, типу геотермальних вод. На території України вони є тільки у нас”.

Олександр Шершун переконаний: у два наступні роки потік українських туристів на Закарпатті зростатиме.

“Для поїздок за кордон постійно будуть виникати перешкоди у вигляді карантинів чи ковід-перепусток, тому зваживши всі ці моменти, люди їздитимуть відпочивати в межах країни”, — пояснив він.

Share Button

Пам’ятки культурної спадщини Закарпаття внесли до електронного реєстру

У межах реалізації національного проєкту зі створення реєстрів культурної спадщини, який стартував 2020 року, завершилося декларування нерухомих об’єктів Закарпаття.

Станом на сьогодні усі 1837 культурних пам’яток області додані до електронного обліку.

«Державний реєстр нерухомих пам’яток України» – єдина інформаційна система, що зможе забезпечувати автоматизацію процедур обліку об’єктів культурної спадщини. Окрім цього, відкриваються можливості для створення, оприлюднення, використання, зберігання та захисту культурної спадщини.

Минулого року фахівці Закарпатської ОДА взяли на облік близько двохсот об’єктів, тобто цьогоріч була проведена ґрунтовна робота над реалізацією ініціативи Міністерства культури та інформаційної політики, повідомляють у Закарпатській ОДА.

Share Button

Козаки із Сату Маре, запрошені на головні заходи, які організовують козацькі товариства в Україні

Цей рік був насичений подіями в Козацькому Благодійному Товаристві Сату Маре, хоча багато заходів були обмежені через пандемію та обмеження, встановлені правилами безпеки. Присутній на всіх організованих заходах, президент філії «Сату Маре» Румунського Козацького Благодійного Товариства Павло Проданюк продовжував свою місію просування, особливо серед молоді, козацьких традицій та культури, християнської моралі, а також боротеся за збереження зв’язків між  українською меншиною Румунії з Батьківщиною. Зокрема, Козацьке Благодійне Товариство Сату Маре брало участь протягом цього року у таких заходах, організованих партнерськими об’єднаннями козаків України:

               1. Науково-практична конференція організована у Києві 27 травня 2021 року Міжнародним Університетом «Людського розвитку Україна» та Національним Університетом «Киево-Могилянська Академія». Під час конференції Павло Проданюк виступив з доповіддю на тему «Козацька благодійна асоціація Румунії – промотор козацтва та їх традицій».

               2. Фестиваль козацької пісні і танцю в Ірпіні, який відбувся 27-28 червня 2021 року за участю ансамблів пісні і танцю з України, Румунії та Республіки Молдова. Румунську делегацію представляли Проданюк Павло, президент Румунського козацького благодійного товариства, філії Сату Маре та Матус Іон, віце-президент асоціації.

               3. VI з’їзд Міжнародного союзу козаків, який відбувся 16 жовтня 2021 року у Вигородському районі Київської області. З’їзд проходив під головуванням Верховного Хатмана Міжнародного союзу козаків Павла Гулякова і відбувся до Дня козацтва. З Румунії був присутній Павло Проданюк, президент Благодійної асоціації румунських козаків, філії Сату Маре.

               4. IV Міжнародна науково-практична конференція “Митрополит Петро Могила: маловідомі сторінки життя”, с. Ворзель Київської області, яка відбулася 28-29 жовтня 2021 року. На цьому заході були присутні міжнародні спеціалісти, дослідники, дипломати, історики, викладачі університетів, громадські діячі, представники Церкви та козаків з Румунії, України та Республіки Молдова, які сприяли популяризації козацьких традицій та культури. Були організовані науково-педагогічні та видавничні діяльності, під час яких вшановували видатних особистостей козацтва та історичних подій, що ознаменували історію України та навколишніх держав. Виступ Павла Проданюка викликав захоплення та ентузіазм присутніх на заході, «Принципи та чоловічий характер, гідний, войовничий, але водночас чутливий, християнський, етичний і, чому б ні, милосердний козаків, заслуговують на те, щоб бути винесеним перед сучасним суспільством, дедалі більше декадентським і викорінованим. Цей дух має бути представлений як етнічним українцям, так і іншим націям як фундамент для повторного відкриття здорового та яскравого спосібу існування». Після виступу представника козаків із Сату Маре, Теофіл Рендюк – директор «Інституту добросусідства» в Києві та організатор заходу заявив, що ініціює кроки для організації великого заходу і в Румунії.

               Бажаючі можуть дізнатися більше про діяльність Козацького благодійного товариства Сату Маре на презентаційний сторінці www.accr.ro

Share Button