У Раді пропонують збільшити видатки бюджету майже на 81 млрд грн

У Верховній раді зареєстровано проєкт закону № 7523, яким пропонується внести зміни закону “Про Державний бюджет України на 2022 рік” і збільшити видатки на 80,976 млрд грн.

Як зазначається у пояснювальній записці, реалізація законопроєкту призведе до збільшення граничного обсягу дефіциту держбюджету та граничного обсягу державного боргу на 79.431,3 млн грн.

На які заходи будуть спрямовані гроші

Соціальна допомога — 5,7 млрд грн;

Субсидії на ЖКГ — 3,3 млрд грн;

Виплати ВПО — 32,3 млрд грн;

Пенсії — 32,3 млрд грн;

Програма підтримки фермерів та сільгоспвиробників — 1,5 млрд грн;

Фонд розвитку підприємництва — 4 млрд грн;

“Доступні кредити 5-7-9%” — 4 млрд грн;

Субвенції місцевим бюджетам на відновлення критичної інфраструктури — 1,6 млрд грн.

На реалізацію цих програм планується залучити:

4 млрд шляхом внутрішніх запозичень;

75,43 млрд — зовнішніх запозичень:

близько 1,55 млрд — грант ЄС на підтримку агросектору.

Що відомо

31 травня Верховна рада підтримала проєкт змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” №7413, який збільшує бюджетні видатки на 287 мільярдів гривень.

Share Button

Українським військовим передали арештовані гелікоптер та літак Медведчука

Збройним силам України передали гелікоптер і літак, якими користувалася родина підозрюваного у держзраді нардепа Віктора Медведчука.

Про це йдеться у повідомленні Офісу генпрокурора.

“За клопотанням Офісу генпрокурора суд наклав арешт на гелікоптер та літак, якими користувалася родина народного депутата України, підозрюваного у держзраді. Наразі правоохоронці вилучили це майно та передали у користування Збройним силам України”, — йдеться у повідомленні.

Досудове розслідування за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні за фактами зловживання владою або службовим становищем та заволодіння майном (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 191 КК України) здійснюється слідчими Головного слідчого управління Нацполіції за оперативного супроводу Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції України.

В ОГП також зазначили, що раніше за клопотанням прокурорів було накладено арешт на комплекс “Ведмежа діброва” та інші активи, кінцевим бенефіціаром яких є дружина Медведчука Оксана Марченко.

Share Button

Валізи з грошима на площі не буде. Голова Ради урбаністики про фінансування відбудови України

Відновлення та модернізація житла та інфраструктури регіонів — найдорожчі пункти в програмі відбудови України, що її представив уряд 4-5 липня на конференції в Лугано. На них потрібно 150-250 млрд доларів. Як іноземні інвестори налаштовані допомагати Україні і коли почнуть відновлювати зруйновані об’єкти в ефірі радіо “Промінь” розповів Ради урбаністики Києва Віталій Селик.

Він переконаний, що допомога від іноземних партнерів буде, але вони не схильні розкидатись грошима й контролюватимуть кожну вкладену копійку.

“Багато людей думають, що це буде виглядати, як приїжджають іноземці, кладуть валізу з грошима на центральну площу й центральна влада чи місцеві жителі розбирають ці гроші і щось відбудовують. Золотий дощ проллється! Насправді кошти будуть вкладатись в Україну, але в конкретні проєкти. Наприклад, в енергоефективне житло, нові види бізнесу, нові будинки культури, які явно будуть будинками соціальними — хабами”, — вважає Віталій Селик.

Ці проєкти, каже урбаніст, разом з українськими спеціалістами розроблятимуть і закордонні, адже європейці будуть контролювати гроші. Це можуть бути різні формати співпраці — від кредитних інвестицій до іміджевих проектів допомоги конкретним родинам.

Проте велике фінансування та будівництво розпочнуться лише після закінчення бойових дій, вважає архітектор, адже поки в Україні триває повномасштабна війна “ми можемо розраховувати лише на латання дірок”.

“Я спілкувався з кількома подібними європейськими організаціями, ніхто не хоче робити потужних капіталовкладень. Єдине, про що зараз може йти мова, так це про консервацію й аварійну відбудову. Наприклад, якщо в школу прилетів снаряд і вона постраждала не більше, ніж на 30%, тоді варто накрити дахом, замінити вікна до зими. Бо якщо її залишити в такому зруйнованому стані, до наступного року вона просто не доживе й тоді доведеться вкладати більші інвестиції й більше будувати”,— пояснив свою думку Віталій Селик.

План з відновлення може дещо змінитись, вважає президент Київської школи економіки, ексміністр розвитку економіки, радник керівника Офісу Президента України Тимофій Милованов.

“Це залежить від ситуації на фронті та бомбардувань, адже руйнуються нові об’єкти і змінюється цей план. Тому документ живий, і він буде постійно оновлюватися, — розповів він в етері “Українського радіо”. — Чого мені не вистачає в документі — це те, яким чином будуть ухвалюватися рішення, хто буде ухвалювати рішення, за якими принципами і як саме отримати гроші на конкретний проєкт”.

Мілованов звертає увагу корупційні ризики, особливо там, де відбуваються закупівлі. “Нам потрібні принципи, скільки кілометрів доріг, які мости мають бути відновлені, які лікарні побудовані, яке житло. І тоді ми можемо чітко перевірити, скільки грошей було витрачено і чи було щось побудовано чи ні, за якими цінами і за якої якості”,— зазначає він. Щоб не було корупції, каже він, потрібні контролюючи органи за участю іноземних партнерів, максимальна підзвітність та аудит.

Share Button