Запуск транскордонного проекту шкіл «Мірча Еліаде» та «Ангел Саліньї»

 

4 червня 2020 року, починаючи з 11.00, у мультимедійній залі Шкільної інспекції повіту Сату-Маре відбулася стартова прес-конференція проекту 2 Soft / 1.1 / 137  „Віртуальна реальність об’єднує Карпати: Інтерактивні шкільні лабораторії” в рамках Спільної операційної  програми Румунія -Україна 2014-2020 рр. (Www.ro-ua.net) програма, що фінансується Європейським Союзом.

 Проект реалізується спільно з двома українськими партнерами:

Керівник проекту: КП “Агентство регіонального розвитку та прикордонного співробітництва” Закарпаття “Закарпатської обласної ради” – Україна (Communal Enterprise “Agency of Regional Development and Cross-Border Cooperation “Transcarpathia” of Zakarpattya Oblast Council”- Ucraina).

Партнер: Управління освіти Тячівської районної державної адміністрації-Україна (Department of Education of Tyachivskyi District State Administration-Ucraina).

 У заході взяли участь керівники двох пілотних шкіл, які будуть частиною проекту з Румунії, Мар’яна Джета Селеджан, виконавчий директор школи  «Мірча Еліаде», Сату Маре, повіт Сату Маре та Гермамн Денуц Георге Кіріле, виконавчий директор Технологічного ліцею «Ангел Саліньї», повіт Сату-Маре, їхні гості та представники ЗМІ.

 Під час конференції були обговорені особливості реалізації проекту, перспективи інноваційного розвитку освіти в пілотних школах.

Загальною метою проекту є розвиток потенціалу середніх шкіл для підвищення мотивації та працездатності учнів (7-17 років), підвищення якості освіти за допомогою партнерства, інновацій та інтерактивних освітніх технологій у прикордонних громадах повіту Сату-Маре та Закарпатської області.

 Специфічні цілі:

Спцифіччна  мета 1: інтегрувати інновації та технології навчання на основі TIC (VIRTUAL LAB на основі віртуальних та аргументованих реалій, мова програмування SCRATCH) у навчальні програми та позакласні заходи 4-ох пілотних шкіл прикордонних громад Румунії та України.

Специфічна  мета 2: поліпшити навички вчителів у цільовому регіоні проекту (тобто, викладачів пілотних шкіл для VIRTUAL LAB, та запросити вчителів ІТ з інших шкіл цільових регіонів для SCRATCH) у застосуванні інноваційних технологій на основі TIC, методів взаємодії з учнями в навчальному та позашкільному навчальному процесі

Специфічна мета 3: організувати транскордонну співпрацю між навчальними закладами / органами / професіоналами, спрямовану на підвищення ефективності та покращення якості освіти в прикордонних регіонах Румунії та України.

 “Уявіть собі, що, ви учні і навчаєтесь в школі на уроці біології, і вчитель каже:

– Надіньте окуляри віртуальної реальності, сьогодні ми вивчаємо кровоносну систему людського організму!

Ви надягаєте окуляри і бачите, як червоні тіла рухаються всередині судин, як працюють клапани серця, як кров наповнюється киснем тощо.

А наступного разу вчитель фізики показує вам, як виглядає взаємодія молекул різних речовин, і ви бачите все на молекулярному рівні, наприклад, «скорочуючись» мільйони разів.

І потім, на уроці  географії можна “прогулятися” по джунглях Амазонії або пустелях Африки, не виходячи за межі класу. Думаєте, навчання було б для вас цікавішим?

Адже саме такі речі ми маємо намір здійснити у двох пілотних школах Сату-Маре », – уточнюють організатори проекту.

 Загальний бюджет проекту складає 332,580,5 євро (1,566,454,16 лей), з них внесок ЄС становить 299,286,85 євро (1,409,641,06 лея), з яких бюджет для шкіл Румунії – 165 644 EUR (780,183.24) лей). Термін реалізації проекту – 18 місяців.

Share Button

ІНТЕРВ’Ю З ПРЕЗИДЕНТОМ АСОЦІАЦІЇ КОЗАКІВ САТУ МАРЕ, ПАВЛОМ ПРОДАНЮКОМ

Інтерв’ю з президентом Асоціації Кокаків з Сату-Маре Павлом Проданюком. Що він каже про роль Асоціації Козаків у румунсько-українських відносинах?

Репортер: Пане Проданюк, дякую Вам, що надали нам можливість спільно провести інтерв’ю про Асоціацію козаків у Сату-Маре та її роль у румунсько-о-українських відносинах.

Отже, почнемо з першого запитання:

Репортер: Пане Президенте, Проданюк, почнемо з простого запитання: Хто такі козаки та яку роль вони відігравали в історії?

Павел Проданюк: Козаки з’явилися в ХІІІ столітті від необхідності бути вільною людиною. Суттю їхнього життя була свобода, істотна риса козацтва. Вони походили з Польщі і осілися  на Східній рівнині в безлюдній території, щоб потімм упродовж часу здійснювали набіги на татар чи турків. Поступово вони почали організовуватися, щоб на рубежі 13-14 століть закласти основи козацької  держави. Козаки зробили особливий акцент на відстоюванні православної віри. Захищали  Східну Україну  від татарських нападів, і одним із важливих їхніх занять була війна. Вони також брали участь у другій облозі Відня, щоб зупинити османську експансію та захистити християнство. Козаки розвивали у своїй державі дві адміністрації: Нижньодніпрянську та Верхньодніпрянську. Козацька держава була першою демократичною державою, яка прийняла конституцію з  демократичними  принципами  ще з часів Івана Мазепи, яка була прийнята ​​перед американською конституцією. Також козаки велику увагу робили на родину, вони ніколи не зраджували свою сім’ю, для них вона була святою, а дітей високо цінували, хрестилися прямо у Дніпрі. Щоб стати козаком, обов’язково було перейти до православної релігії.

Репортер: Що пропонують  сьогодні козацькі  організації та як вони організовані?

Павел Проданюк: Козацькі Асоціації з’явилися в Україні, і цим хочуть активізувати історичну та культурну роль козаків. Особливу увагу  приділяють  культу  мужності, громадянському духу, моральному духу, вірі, релігії. Асоціації організовані  повітовими філіями в Румунії, а в Україні – по областях. Козацькі асоціації існують у Польщі, Литві, Чехії, Словаччині, Румунії, Болгарії, Канаді, США, Німеччині, Австралії, повсюди де живуть українці. Тепер обговорюється на центральному рівні, з нагоди зустрічі, що пройде  11-13 жовтня в Яремчі, Івано-Франківська область, про співпрацю на світовому рівні та створення центральної світової структури цих організацій. У Києві є одна, президентом якої є Павло Гуляков. Наразі на рівні українського парламенту проводяться  демарші  щодо фінансування цих  організацій через державні гроші, оскільки вони не фінансується державними грошима. Однак керівництво України все ще стримане.

Асоціації козаків також організовують табори для дітей та  молоді. У таборах діти проводять свою діяльність спартантно, їх батьки залишають, щоб навчалися та ставали незалежними молодими людьми. Молодь виховується в дусі національного патріотизму, традиційної культури, традицій, історії, адже тепер вони відкривають свою справжню історію. До тепер у них була історія про радянську людину. Мається на увазі розвивати українську національну ідентичність.

Репортер: Ми знаємо, що ви досі організовували заходи Козацької благодійної  асоціації в Румунії. Яку місію має Асоціація та які інші дії ви плануєте організувати у наступний період?

Павел Проданюк: Ми маємо намір знати, хто були козаки, їх роль в історії, хто були нашими попередниками, які проблеми їм довелося подолати, щоб зберегти Українську державу, отже відродження концепції козацької культури і традицій (релігія, мораль, справедливість , альтруїзм, сім’я). Відбудеться зустріч  в Яремчі, і ми побачимо, яка програма буде прийнята. Напевно, ми організуватимемо симпозіуми, щоб знати історію козацтва, їхню культуру.

Репортер: На вашу думку, як може Асоціація підтримати розвиток румунсько-українських відносин?

Павел Проданюк: Звичайно, наша Асоціація є безпрпибутковою асоціацією, і для того, щоб сприяти розвитку румуно-українських відносин, ми повинні зробити перший крок самостійно, організувати деякі зустрічі в Україні чи тут в нас, в Румунії, що ми зробили досі. Дотепер ми організували чотири заходи, які, на мою думку, сприяли розвитку відносин у всій Закарпатській області, Івано-Франківську, Криму, і не тільки. Ми повинні запропонувати моделі добросусідства, співпраці, полікультурності.

Репортер: На вашу думку як  буде розвиватися Україна в наступні 5 років?  Чи буде вона продовжувати наближатися до євроатлантичних структур чи змінить свою орієнтацію?

Павел Проданюк: Ми знаємо, що Порошенко під час останнього року свого терміну підписав закон шляхом, якого було  внесено  поправки до Конституції, і звучить так: Україна йде лише до ЄС та НАТО, тому не можна змінити курс України. Тепер все залежить від зовнішніх факторів, бо якщо не буде допомоги буде важко. Сподіваємось, що курс буде проєвропейським.

Репортер: Як  бачить Асоціація  козаків Румунії  конфлікт між Україною та Росією?

Павел Проданюк: Ми всі хочемо миру, щоб не було  жертв, шоб люди не вмирали, але це залежить лише від росіян. Напевно, ви знаєте, що у Мінську у 2015 році було підписано меморандум, в якому брали участь Англія, Франція, Німеччина, Україна та Росія. Там було запропоновано, щоб Україна вийшла з армією із зони конфлікту. Це був проект колишнього міністра закордонних справ Німеччини. Росіяни не відступили. Я не бачу сенсу. Начебто українці просто віддадуть територію. Я думаю, що у випадку конфлікту росіяни повинні покинути зону. Ось проблема. але вони наполягають. Я вважаю, що цей конфлікт не закінчиться, це буде постійний конфлікт.

Репортер: Ми  помітили, що в Румунії є кілька українських меншин, такі як русини та гуцули. Що ви можете нам сказати про це?

Павел Проданюк: Немає кілька українських меншин, є лише українська меншина. Те, що ми називаємо русинами, гуцулами, навіть козаками – всі вони українці. Назва походить від місця народження, походження, частини району, території, як, наприклад, гуцули, частина Північної Буковини.

Репортер: Чи розглядаєте ви можливу співпрацю між вашою асоціацією та Союзом українців Румунії або русинськими та гуцульськими асоціаціями?

Павел Проданюк: Ми відкриті до всіх, хто відчуває, що вони українці. Важливо,щоб  була відкритість і від них. Ми спираємось на розвитку козацького почуття, виховання культури, звичаїв, традицій, поглиблення почуття української національної цілісності, а Союз українців відіграє іншу роль. Діяльність разом вимагає прозорого відкриття, без гордості. Наша асоціація відкрита для всіх, адже кожен дуже добре знає свою місію. Взаємна співпраця приносить додатковий бонус українській громаді.

Дякую ще раз, за надані відповіді та час!

Share Button

Інтерв’ю з Президентом  Повітової  Ради (ПР) Марамуреш, Габріелем Зетя

Інтерв’ю з Президентом  Повітової  Ради (ПР) Марамуреш, Габріелем Зетя. Що стверджує він про добросусідські  відносини між повітом Марамуреш і Закарпаттям, Україна?

Репортер: Пане Президенте, дякую Вам за надану нам можливість записати інтерв’ю про добросусідські відносини і співпрацю  повіту яким ви керуєте, із Закарпатською областю, Україна. З вашою доброзичливістю  ми спробуємо  з’ясувати для читачів інформаційного Агентства  Inter Regio News, і не тільки, якої ви думки у цьому сенсі.

Почнемо з першого питання:

Репортер: Марамуреш – повіт з найбільшою громадою  етнічних українців в Румунії,  та Закарпаття – область із другою за величиною громадою етнічних румунів в Україні (після Чернівців). Які спільні риси і відмінності між Марамурешем і Закарпаттям?

Президент Повітової ради (ПР) Марамуреш: Марамуреш не має кордонів тільки з Закарпаттям, але й з Івано-Франківською областю, тому ми намагаємося розвивати відносини з обома регіонами, звичайно, із Закарпаттям кордон набагато більший, регіони ще ближче, але, на жаль,  дуже мало наземних  пунктів перетину кордону між Марамурешем і Закарпаттям, і немає жодного з  Івано-Франківською областю. Прагнучи зблизити обидві громади, ми намагаємося сприяти та заохочувати відносини на урядовому рівні між урядом Румунії та урядом України з метою створення пунктів перетину кордону. Під час останнього візиту міністра  внутрішніх справ Кармен Дан до повіту Марамуреш ми обговорили можливість відкриття пункту перетину кордону між Сігету-Мармацієї і Солотвино, що також допоможе економічному зближенню двох регіонів. Більше пунктів перетину кордону, більше заохочуються зв’язки між цими двома громадами. Я не розумію, чому ми не беремо приклад з Угорщини, яка має майже ту саму довжину кордону, як Марамуреш із Закарпаттям, але має    6-7 пунктів перетину кордону. Звичайно, вони не мають Тиси, яка знаходиться на кордоні. Існує  бажання румунського уряду інвестувати 100%, але цей проект заблокований поки Україною, яка через політичні зміни дуже багато затагує.

Ми сподіваємося, що нова адміністрація, яка буде встановлена ​​на Закарпатті, докладе більше зусиль щодо зближення двох громад за допомогою  пунктів перетину кордону. Є за’язки оскільки дві третини Воєводського Марамурешу на правому боці  Тиси, марамуреські громади, яким на  сьогодні, на жаль, уряд  пропонує надто мало, наші зусилля занадто малі. Ми повинні взяти приклад Угорщини, яка знає, що робити з державними коштами, але за допомогою Неурядових організацій, фінансує угорські громади в Україні. Ми, на жаль, поки не засвоїли це,  30 років після революції. Навіть з нагоди Днів повіту  Марамуреш у нас були гості із Закарпаття, люди з управління, які регулярно приходять до нас і просять нашої допомоги для інвестицій, особливо в галузі освіти-  дитячих садків, шкіл, ліцеїв з навчанням румунською мовою, які не фінансуються українським урядом. Є  проект, який я  особисто б дуже підтримував, що говорить про Білу книгу румунів, тобто, щоб дати всім румунам, які  розмовляють  румунською мовою, які мають румунське коріння, дати їм право мешкати і працювати в Румунії, адже нам потрібна робоча сила.

Репортер:  В останні роки, як голова Повітової Ради Марамуреш, ви мали зустрічі з декількома закарпатськими лідерами.  Відома ефективна співпраця з колишнім губернатором області Геннадієм МОСКАЛЕМ. Чи очікуєте ви такого ж відкриття від майбутнього губернатора?

Презмдент ПР Марамуреш: Очевидно, ми чекаємо на це. Ми маємо двосторонні відносини з Закарпаттям та Івано-Франківськом. Два роки тому ми підписали Протокол про співпрацю між повітом Марамуреш і Закарпатською областю, між Івано-Франківськом і Марамурешем є давнішим. Між Установою Префекта таАдміністрацією Закарпатської області існують  відносини побратання, і ми також зробили крок в напрямокпобратання між  Повітовою Радою Марамуреш і Закарпатською обласною радою. Ми очікуємо на відкриття  з їхньої сторони для обговорення важливого проекту щодо спорудження  мосту через Тису між Сігету- Мармацієї і Солотвино, бо без їхньої підтримки цей проект не буде реалізований, тому що вони повинні тиснути на уряд України, щоб рухатися вперед, отримувати дозволи, щоб прийняти румунський проект.

Репортер: Рік тому, з нагоди Дня добросусідства, ви підписали Угоду про співпрацю  між повітом Марамуреш та Закарпатською областю. Які пільги принесла / принесе ця угода?

Президент ПР: Перш за все, ми говоримо про спільні транскордонні проекти  між регіонами, про партнерства між місцевими адміністраціями або між Закарпатською обласною радою і  Повітовою Радою Марамуреш, і є конкретні проекти. Вони були подані для  фінансування в рамках програми  Румунія-Україна або Румунія-Угорщина-Словаччина-Україна. Я чекаю завершення оцінок  цих проектів, тобто проекти з реабілітації інфраструктури в цьому районі, які є конкретними проектами, тому щось залишається за ними.

Репортер: Чи буде проведене свято, присвячене Дню Добросусідства, у 2019 році?

Президент ПР Марамуреш: Щороку ми проводимо та підтримуємо організацію цих заходів. Вони відбуваються по черзі, один рік в Румунії, а іншій – в Україні. Минулого року захід проходив в Румунії, в Сігету-Мармацієї, і цього року мав би відбутися в Україні, ми їдемо туди. Це вже традиція, яку підтримують не тільки етнічні українці в Марамуреші, але й румунські адміністрації у Воєводському Марамуреші.

Репортер: У яких  сферах повіт  Марамуреш і Закарпатська область могли б розвивати  перспективну економічну співпрацю? Чи вважаєте ви, що туризм може стати базою розвитку між двома адміністративно-територіальними одиницями?

Президент ПР Марамуреш: Я брав участь цієї весни в Польщі у економічному форумі, організованому Україною, де ми обговорювали перспективи розвитку обох громад не тільки з точки зору адміністративних відносин, але й що стосується туризму. Туризм – це галузь, яку ми можемо розвивати разом, ми можемо запропонувати спільні пропозиції, які можуть бути використані приватними економічними агентами, що означатиме спільне формування асоціативної структури не тільки на рівні Повітової  Ради  та Обласної ради, але й залучати приватних економічних агентів, щоб зробити спільні туристичні пропозиції. Туристи, що прибувають до Марамурешу, щоб могли загостити  до Івано-Франківська на 2-3 дні. Існує потреба в більш комплексних туристичних пропозиціях для залучення туристів. Я вважаю, що спільне просування двох регіонів буде корисним як для Румунії, так і для України.

Репортер: Ви відвідали Україну? Якщо так, то що саме вас вразило від того, що ви бачили в Закарпатській області?

Президент ПР Марамуреш: Ясно, що люди, їх теплота та гостинність. Ми, мараморощці, пишаємося нашою гостинністю, але багато разів українцям вдається навчити нас речі, яких ми не знаємо робити. Те, як вони вміють  шанувати своїх гостей, це те, що у нас було 30-40 років тому. Ми також повинні би відновити  такі звичаї, які ми забули з точки зору гостинності. Я їду майже щороку в Україну з 2013 року по теперішній час, і те, що мене вразило з самого початку, – це їхня гостинність.

Репортер: Як  Повітова Рада Марамуреш допомагає українській громаді  Марамурешу?

Президент ПР Марамуреш: Для нинішньої адміністрації Повітової Ради Марамуреш просування українських проектів було пріоритетом. Про це я говорив з початку мого мандату. Більшість запитів від української громади я отримав для ремонту  повітової дороги  DJ 186, яка з’єднує  села Леордіна-Рускова-Репедя (Кривий)-Поєніле де Суб Мунте (Поляни). Це громада з понад 20 тисяч марамурешців, більшість українці, і ця дорога є життєво важливою для розвитку цих чотирьох місцевих громад. Я зрозумів це, ми просували проекти, отримали фінансування, і сьогодні можна говорити про підписаний контракт на роботу на 25 км повітової дороги вартістю 60 мільйонів леїв. Роботи розпочнуться наприкінці осені 2019 року, термін виконання яких становить півтора року. Це не єдині проекти, що просуваються  Повітовою Радою Марамуреш для місцевої української громади, ми отримали через Національну програму місцевого розвитку певні кошти для принаймні двох проектів, чи то мова йде про школи, ліцеї, каналізацію, місцеву дорожню реабілітацію, абсолютно всі інші громади отримали користь від державного фінансування, державних грошей, отриманих безпосередньо від уряду.

Репортер: Україна переживає складний період, позначений драматичним конфліктом з Російською Федерацією. Яке ваше послання   українському народу?

Президент ПР Марамуреш: Румунія була поряд  з Україною в цьому конфлікті, ми, безумовно, заохочуємо європейський шлях України, ми намагаємося показати їм переваги інтеграції в ЄС.  У момент, коли все суспільство буде сповнене рішенням  зробити цей крок, ми можемо допомогти їм нашим досвідом з європейських проектів, пояснити перешкоди, які ми мали, щоб не робити тих самих помилок. Я переконаний, що Україна хоче інтеграції в Європейський Союз.

Репортер: Ще раз дякую Вам, пане Президенте, Габріель Зетя, за ваші відповіді та наданий час!

Share Button