Інтерв’ю з Президентом  Повітової  Ради (ПР) Марамуреш, Габріелем Зетя

Інтерв’ю з Президентом  Повітової  Ради (ПР) Марамуреш, Габріелем Зетя. Що стверджує він про добросусідські  відносини між повітом Марамуреш і Закарпаттям, Україна?

Репортер: Пане Президенте, дякую Вам за надану нам можливість записати інтерв’ю про добросусідські відносини і співпрацю  повіту яким ви керуєте, із Закарпатською областю, Україна. З вашою доброзичливістю  ми спробуємо  з’ясувати для читачів інформаційного Агентства  Inter Regio News, і не тільки, якої ви думки у цьому сенсі.

Почнемо з першого питання:

Репортер: Марамуреш – повіт з найбільшою громадою  етнічних українців в Румунії,  та Закарпаття – область із другою за величиною громадою етнічних румунів в Україні (після Чернівців). Які спільні риси і відмінності між Марамурешем і Закарпаттям?

Президент Повітової ради (ПР) Марамуреш: Марамуреш не має кордонів тільки з Закарпаттям, але й з Івано-Франківською областю, тому ми намагаємося розвивати відносини з обома регіонами, звичайно, із Закарпаттям кордон набагато більший, регіони ще ближче, але, на жаль,  дуже мало наземних  пунктів перетину кордону між Марамурешем і Закарпаттям, і немає жодного з  Івано-Франківською областю. Прагнучи зблизити обидві громади, ми намагаємося сприяти та заохочувати відносини на урядовому рівні між урядом Румунії та урядом України з метою створення пунктів перетину кордону. Під час останнього візиту міністра  внутрішніх справ Кармен Дан до повіту Марамуреш ми обговорили можливість відкриття пункту перетину кордону між Сігету-Мармацієї і Солотвино, що також допоможе економічному зближенню двох регіонів. Більше пунктів перетину кордону, більше заохочуються зв’язки між цими двома громадами. Я не розумію, чому ми не беремо приклад з Угорщини, яка має майже ту саму довжину кордону, як Марамуреш із Закарпаттям, але має    6-7 пунктів перетину кордону. Звичайно, вони не мають Тиси, яка знаходиться на кордоні. Існує  бажання румунського уряду інвестувати 100%, але цей проект заблокований поки Україною, яка через політичні зміни дуже багато затагує.

Ми сподіваємося, що нова адміністрація, яка буде встановлена ​​на Закарпатті, докладе більше зусиль щодо зближення двох громад за допомогою  пунктів перетину кордону. Є за’язки оскільки дві третини Воєводського Марамурешу на правому боці  Тиси, марамуреські громади, яким на  сьогодні, на жаль, уряд  пропонує надто мало, наші зусилля занадто малі. Ми повинні взяти приклад Угорщини, яка знає, що робити з державними коштами, але за допомогою Неурядових організацій, фінансує угорські громади в Україні. Ми, на жаль, поки не засвоїли це,  30 років після революції. Навіть з нагоди Днів повіту  Марамуреш у нас були гості із Закарпаття, люди з управління, які регулярно приходять до нас і просять нашої допомоги для інвестицій, особливо в галузі освіти-  дитячих садків, шкіл, ліцеїв з навчанням румунською мовою, які не фінансуються українським урядом. Є  проект, який я  особисто б дуже підтримував, що говорить про Білу книгу румунів, тобто, щоб дати всім румунам, які  розмовляють  румунською мовою, які мають румунське коріння, дати їм право мешкати і працювати в Румунії, адже нам потрібна робоча сила.

Репортер:  В останні роки, як голова Повітової Ради Марамуреш, ви мали зустрічі з декількома закарпатськими лідерами.  Відома ефективна співпраця з колишнім губернатором області Геннадієм МОСКАЛЕМ. Чи очікуєте ви такого ж відкриття від майбутнього губернатора?

Презмдент ПР Марамуреш: Очевидно, ми чекаємо на це. Ми маємо двосторонні відносини з Закарпаттям та Івано-Франківськом. Два роки тому ми підписали Протокол про співпрацю між повітом Марамуреш і Закарпатською областю, між Івано-Франківськом і Марамурешем є давнішим. Між Установою Префекта таАдміністрацією Закарпатської області існують  відносини побратання, і ми також зробили крок в напрямокпобратання між  Повітовою Радою Марамуреш і Закарпатською обласною радою. Ми очікуємо на відкриття  з їхньої сторони для обговорення важливого проекту щодо спорудження  мосту через Тису між Сігету- Мармацієї і Солотвино, бо без їхньої підтримки цей проект не буде реалізований, тому що вони повинні тиснути на уряд України, щоб рухатися вперед, отримувати дозволи, щоб прийняти румунський проект.

Репортер: Рік тому, з нагоди Дня добросусідства, ви підписали Угоду про співпрацю  між повітом Марамуреш та Закарпатською областю. Які пільги принесла / принесе ця угода?

Президент ПР: Перш за все, ми говоримо про спільні транскордонні проекти  між регіонами, про партнерства між місцевими адміністраціями або між Закарпатською обласною радою і  Повітовою Радою Марамуреш, і є конкретні проекти. Вони були подані для  фінансування в рамках програми  Румунія-Україна або Румунія-Угорщина-Словаччина-Україна. Я чекаю завершення оцінок  цих проектів, тобто проекти з реабілітації інфраструктури в цьому районі, які є конкретними проектами, тому щось залишається за ними.

Репортер: Чи буде проведене свято, присвячене Дню Добросусідства, у 2019 році?

Президент ПР Марамуреш: Щороку ми проводимо та підтримуємо організацію цих заходів. Вони відбуваються по черзі, один рік в Румунії, а іншій – в Україні. Минулого року захід проходив в Румунії, в Сігету-Мармацієї, і цього року мав би відбутися в Україні, ми їдемо туди. Це вже традиція, яку підтримують не тільки етнічні українці в Марамуреші, але й румунські адміністрації у Воєводському Марамуреші.

Репортер: У яких  сферах повіт  Марамуреш і Закарпатська область могли б розвивати  перспективну економічну співпрацю? Чи вважаєте ви, що туризм може стати базою розвитку між двома адміністративно-територіальними одиницями?

Президент ПР Марамуреш: Я брав участь цієї весни в Польщі у економічному форумі, організованому Україною, де ми обговорювали перспективи розвитку обох громад не тільки з точки зору адміністративних відносин, але й що стосується туризму. Туризм – це галузь, яку ми можемо розвивати разом, ми можемо запропонувати спільні пропозиції, які можуть бути використані приватними економічними агентами, що означатиме спільне формування асоціативної структури не тільки на рівні Повітової  Ради  та Обласної ради, але й залучати приватних економічних агентів, щоб зробити спільні туристичні пропозиції. Туристи, що прибувають до Марамурешу, щоб могли загостити  до Івано-Франківська на 2-3 дні. Існує потреба в більш комплексних туристичних пропозиціях для залучення туристів. Я вважаю, що спільне просування двох регіонів буде корисним як для Румунії, так і для України.

Репортер: Ви відвідали Україну? Якщо так, то що саме вас вразило від того, що ви бачили в Закарпатській області?

Президент ПР Марамуреш: Ясно, що люди, їх теплота та гостинність. Ми, мараморощці, пишаємося нашою гостинністю, але багато разів українцям вдається навчити нас речі, яких ми не знаємо робити. Те, як вони вміють  шанувати своїх гостей, це те, що у нас було 30-40 років тому. Ми також повинні би відновити  такі звичаї, які ми забули з точки зору гостинності. Я їду майже щороку в Україну з 2013 року по теперішній час, і те, що мене вразило з самого початку, – це їхня гостинність.

Репортер: Як  Повітова Рада Марамуреш допомагає українській громаді  Марамурешу?

Президент ПР Марамуреш: Для нинішньої адміністрації Повітової Ради Марамуреш просування українських проектів було пріоритетом. Про це я говорив з початку мого мандату. Більшість запитів від української громади я отримав для ремонту  повітової дороги  DJ 186, яка з’єднує  села Леордіна-Рускова-Репедя (Кривий)-Поєніле де Суб Мунте (Поляни). Це громада з понад 20 тисяч марамурешців, більшість українці, і ця дорога є життєво важливою для розвитку цих чотирьох місцевих громад. Я зрозумів це, ми просували проекти, отримали фінансування, і сьогодні можна говорити про підписаний контракт на роботу на 25 км повітової дороги вартістю 60 мільйонів леїв. Роботи розпочнуться наприкінці осені 2019 року, термін виконання яких становить півтора року. Це не єдині проекти, що просуваються  Повітовою Радою Марамуреш для місцевої української громади, ми отримали через Національну програму місцевого розвитку певні кошти для принаймні двох проектів, чи то мова йде про школи, ліцеї, каналізацію, місцеву дорожню реабілітацію, абсолютно всі інші громади отримали користь від державного фінансування, державних грошей, отриманих безпосередньо від уряду.

Репортер: Україна переживає складний період, позначений драматичним конфліктом з Російською Федерацією. Яке ваше послання   українському народу?

Президент ПР Марамуреш: Румунія була поряд  з Україною в цьому конфлікті, ми, безумовно, заохочуємо європейський шлях України, ми намагаємося показати їм переваги інтеграції в ЄС.  У момент, коли все суспільство буде сповнене рішенням  зробити цей крок, ми можемо допомогти їм нашим досвідом з європейських проектів, пояснити перешкоди, які ми мали, щоб не робити тих самих помилок. Я переконаний, що Україна хоче інтеграції в Європейський Союз.

Репортер: Ще раз дякую Вам, пане Президенте, Габріель Зетя, за ваші відповіді та наданий час!

Share Button

Міжнародний румунсько-український симпозіум в Сату-Маре

У період 8-10 березня Союз українців Румунії, Сатумрська філія, організує міжнародний симпозіум «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність», 9-ий випуск. Офіційне відкриття заходу відбудеться в залі засідань Повітового Музею Сату Маре, починаючи з 10-ої години. Як невід’ємна частина заходу,  другого дня відбудуться також заходи, присвячені великомуукраїнському поету і художнику Тарасу  Шевченку.

Симпозіум, без сумніву, є новим кроком вперед у комплексному дослідженні історичних, політичних і культурних зв’язків між двома дружніми країнами, стимулом до нових наукових досягнень. Кожний з його випусків, організованих до теперішнього часу, а також видання одноіменного тому, приносять нові відомі імена серед науковців, менш відомі теми, історичні факти, які вчора щебули таємницею.

Важливі партнери заходу, які завдяки науковому внеску в дослідження румунсько-українських відносин у галузі історії та національної культури загалом, піднімають престиж цієї події: Посольство України в Румунії, Повітова Рада Сату Маре, Повітовий Музей Сату Маре, Ужгородський національний університет, Філологічний факультет Клузького університету імені Бабеша-Бойоя, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Повітова бібліотека Бая-Маре та Чернівецький Благодійний фонд “Суспільні ресурси та ініціативи.”

Зазначимо, що з 2010 року Союз  українців в Румунії підтримав організацію симпозіуму і зробив можливим появу книги «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність» через його повне задіяння.

Більше інформації про програму міжнародного симпозіуму можна знайти тут.

 

 

Share Button

Інтерв’ю з Президентом ПР Чаба Патакі про добросусідські відносини з Закарпаттям, Україна

Інтерв’ю з президентом Повітової ради (ПР) Сату- Маре, Чаба Патакі. Що каже він про відносини повіту Сату-Маре із Закарпатською областю

Репортер: Пане Президенте, дякую Вам за те, що надали нам можливість провести співбесіду про відносини добросусідства та співробітництва повіту, яким ви керуєте з Закарпатською областю,України. З вашою доброзичливістю ми спробуємо дізнатись для читачів інформаційного агентства Inter Regio News, і не тільки, якої ви думки у цьому сенсі.

Почнемо з першого питання:

Репортер: В останні роки, як президент Повітової ради (ПР) Сату-Маре, у вас були зустрічі з керівниками Закарпатської області. Ви відвідали Україну? Якщо так, то що саме прирємно вразило вас з того, що ви бачили в Закарпатській області?

Президент ПР Сату-Маре: За останні два десятиліття я відвідав Закарпаття принаймні 4 рази на рік, так що це означає, що я був там принаймні 50 разів. Я відвідав область від річки Тиси, Апшу, де  є сильна румунська громада, аж до Рахова, Тячева, потім Виноградова, Берегово, Мукачево та Ужгород. Я бачив Закарпаття зі сходу на захід, усі райони. Я перетнув закарпатський кордон через всі три сусідні країни, так само з Румунії, Тиси і Хальмеу, Угорщини, а також кордон зі Словаччиною. Завжди мене цікавило, що в них відбувається, я бачив стиль управління спрямований,  в останні десять років, на захід, стиль менеджменту в останні роки – це серйозна зміна. Людина, яка  відносно періодично відвідує область, але досить тривалий період, однак, краще бачить зміни, що відбуваються в них, ніж ті, хто живе там, і зміни, слава Богу, добрі, як відкритість для співпраці, так  і місцевий економічний розвиток. Існує вже, можна сказати, прикордонний туризм, що є позитивним  для них, розвиває курорт Буковель, який приваблює багатьох туристів з Сату-Маре. Натомість, ми можемо бути для них як кінцевим пунктом призначення, так  і мостом до решти світу через аеропорт Сату- Маре. Вже є пасажири, що приїжджають від них. Це ближче, ніж Дебрецен, простіше добратися, тому що рух кращий на кордоні у Халмеу, ніж через будь-який інший їхній пункт пропуску, і це набагато ближче, ніж Будапешт.

Репортер: Що, на вашу думку, наближає або розділяє нас від України? Які подібності та відмінності між повітом Сату-Маре та Закарпатською областю?

Президент ПР Сату-Маре: З історичної точки зору, Закарпаття є досить унітарним регіоном, колись він був унітарним, і керував ним принц Ракоці, який володів великими маєтками, з центром у Мукачеві, який також включав Сату-Маре, а з етнічної та релігійної точки зору ми знаходимо ту ж структуру, незалежно з якого боку румунсько-українського кордону ми знаходимось. Водночас на Закарпатті ми знаходимо потужні громади румунів, угорців і навіть євреїв. У випадку останніх, навіть минулого року, мав місце візит членів Співтовариства Сатмару з Нью-Йорку, які відвідали і Сату-Маре, і Сігету-Мармацієї, і навіть побували в Україні, тому що їх батьки, діди і бабусі, прадіди  поховані по обидві сторони Тиси. І, крім того, ми маємо громаду етнічних українців в повіті Сату-Маре, яку ми бачимо як міст зв’язку, і ми забезпечуємо  їм навчання рідною мовою на рівні початкових класів. Нещодавно я допоміг українській громаді розмістити румунські та українські бюсти, наприклад бюст Тараса Шевченка в Сату-Маре. Ми дійсно намагаємося, щоб члени громади почувалися добре у нас, а ми натомість просимо, щоб закарпатські румунські та угорські громади почували себе добре в Україні. У нас також є люди, які є мостами між двома академічними спільнотами, румунською та українською.

Репортер: Як би ви коротко охарактеризували співпрацю з губернатором Закарпаття Геннадієм Москалем?

Президент Повітової ради Сату -Маре: Він дуже, дуже рішуча людина, тримається слова, тобто, якщо ми встановили наші пріоритети в тих сферах, в яких ми намагаємося розробити конкретні проекти, він ніколи не змінює свою обіцянку, незважаючи на всі умови в Україні. Він, навіть у ризикованих ситуаціях, коли може привернути антипатію Києва, завжди піднімав голос коли український парламент приймав суперечливі заходи, підтримува закарпатських меншин. Отже, я дуже поважаю губернатора, який також є «двигуном відкриття». Він присутній скрізь, де обговорюються транскордонні проекти, незалежно від того, через який кордон. Крім того, всі заходи організовані ним є  проєвропейськими, демонструючи особливу відкритість, він поважає всіх. Я кажу, що нам пощастило мати такого партнера, “респект” для такої людини. Водночас, він має конкретні заходи щодо меншин, які можуть використовувати національні символи без будь-яких обмежень. Школи меншин підтримуються так само, як і українські школи, тому це клімат без екстремізму.

Репортер: Що ви можете сказати про проекти, які ви тепер здійснюєте з Закарпатською областю? Які інші цілі ви встановили в майбутньому у цьому сенсі?

Президент ПР Сату-Маре: Проекти, які перебувають у перед-контрактній стадії, а це означає, що ці проекти виграні, в яких безпосередньо задіяна Повітова рада, будучи партнером, у нас є два: один – про мобільність, мобільність в інфраструктурі, , „MOBI – Modern Border Infrastructure – Successful Carpathian Region”- MOBI – Сучасна прикордонна інфраструктура – Успішний Карпатський регіон». Загальною метою проекту є покращення транскордонної мобільності людей і товарів з метою створення стабільної платформи для співробітництва між професійними транскордонними транспортними структурами з метою оптимізації прикордонних послуг та інфраструктури в регіонах-партнерах.

Другий проект – “Development and modernization of the access infrastructure to the Romanian- Ukrainian  border crossing point from Tarna Mare – Hyzha”  «Розвиток та модернізація інфраструктури доступу до пункту пропуску румунсько-українського кордону  Тарна- Маре – Хижа». Ми робимо все, щоб інфраструктура Хижа-Тарна-Маре відкрила ще одну митну точку, вона схвалена обома урядами.

Ми маємо ще один проект, який проходить оцінювання, це “Покращення медичних послуг в Оашському краї та Закарпатській області”, підвищення рівня медичного обслуговування між Оашом та Закарпатською областю це амбітний проект на суму 122221, 00 євро – румунська частина.

Повітом Сату-Маре ще ініційовано 6 проектів, де Сатумарська повітова рада не є партнером. Це проект, в якому Лікарня швидкої допомоги Сату- Маре є керівником проекту, з одного боку, і обласною дитячою лікарнею в Мукачеві, проект, який розділений по -братське.

Інший проект поданий лікарнею пульмонології Сату Маре разом з Ужгородською територіальною лікарнею на суму 1 026.300,00 євро – румунська частка. Повітовий Музей Сату-Маре має в партнерстві три проекти, один з Закарпатським краєзнавчим музеєм, Закарпатською обласною радою, один з Екологічним інститутом релігієзнавства в Ужгороді та один з Івано-Франківським краєзнавчим музеєм.

Шостий проект, що оцінюється, – це лікарні швидкої допомоги Сату-Маре  з Рвхівською районною лікарнею. Вартість проекту десь на 5 мільйонів, половина кожній стороні.

Репортер: Українські установи стикаються з низьким досвідом щодо освоєння та використання європейських фондів. Як румунська сторона могла б їх підтримати, передавши досвід і кращі практики в цій сфері?

Президент ПР Сату-Маре: Ми, у багатьох випадках, представили, як працювати над європейськими проектами. І губернатор Закарпаття, і закарпатська державна влада допомогли нам підібрати наших партнерів, в тому сенсі, що вони повинні бути серйозними, впевненими, щоб ми не мали проблем в спілкуванні. Ми домовилися, коли встановлюємо правила попереднього фінансування, що вони отримають суми заздалегідь, оскільки вони не мають можливостей попереднього фінансування. Загальне правило щодо транскордонних проектів полягає в тому, що бенефіціар попередньо фінансує проекти, а потім гроші повертаються, але у випадку з українським партнером, з одного боку, співфінансування майже дорівнює нулю, з іншого боку, вони отримують суму заздалегідь, тому це найбільша допомога. З боку звітності, якщо є проблема, ми посилаємо експертів, і ми можемо зробити так, щоб уникнути проблем. Робочі відносини були укладені з кількома експертами, протягом декількох десятиліть, залежить від областей, де ми можемо покладатися на досвідчених людей. Щоправда, їх мало, але ми знайшли тих, хто має досвід.

Репортер: У Сату-Маре є невелика українська історична громада. Як, на вашу думку, вона може сприяти розвитку відносин дружби та співробітництва з Україною?

Голова Повітової ради Сату Маре: Вони дуже допомагають нам через своїх представників, не як прості перекладачі, але вони допомагають нам зрозуміти можливі культурні відмінності і поважати один одного. Навіть у березні відбудеться великий симпозіум, організований Повітовим Музеєм, в якому візьмуть участь багато представників, навіть з Посольства України. Я зустрівся з послом два роки тому, вперше нам допомагає депутат української меншини в румунському парламенті, тому ми намагаємося мати дуже добрі відносини. Я такої думки “повага за повагу”, якщо ми поважаємо українську громаду в Сату-Маре, то ми хочемо, щоб і  вони також поважали угорську та румунську громади, що за  кордоном. Історично існували дуже сильні зв’язки між цими областями.

Репортер: Україна переживає неспокійний час, позначений драматичним збройноим конфліктом. Який месидж маєте ви для підтримки людей та державної влади?

Президент ПР Сату-Маре Satu Mare: Щоб були  послідовними при прийнятті рішень, свідомими, і не робили загальні правила, за якими можна поставити “у той самий капелюх” тих, з ким вони тимчасово знаходяться в конфлікті, і тих, хто хоче їм допомогти. Керівники, щоб дбали про свій народ, щоб не залишали так багато людей країну, щоб спробували повернути їх. Багато молодих людей виїхали, і через війну, адже військова служба обов’язкова. Вони не перебувають у легкій ситуації, вони повинні, наскільки це можливо, усувати наслідки війни на території, яка не безпосередньо пов’язана з зоною війни.

Репортер: Ще раз спасибі Вам, пане Президенте, Патакі Чаба, за Ваші відповіді та виділений час! Я бажаю вам зробити все, що ви запланували як на користь нас, сатумарців, так і на користь закарпатців.

 

Share Button