Інтерв’ю з Василем Поповичем, президентом Фундації українських гуцулів Румунії

Інтерв’ю з Василем Поповичем, президентом Фундації українських гуцулів в Румунії, особливою людиною, яка не лише несе в душі почуття приналежності до українських гуцулів, але і підтримує та сприяє з ентузіазмом через все, що робить, виділяючись прикладом та видатним представником їх в Румунії.
Пане Поповичі, дякуємо, що надали нам можливість провести разом інтерв’ю про громаду гуцулів з Румунії та про діяльність Фундації українських гуцулів в Румунії.

Кореспондент: Почнемо з простого питання. Хто такі гуцули та яку роль вони відігравали в історії?


Попович Василь: Привіт. Я виступаю з етнокультурної точки зору. Гуцули – це етнічна підгрупа України, яка мешкає уздовж кордону в Україні та Румунії. Найбільш компактною територією, яку населяють українські гуцули, знаходиться в повіті Марамуреш, а саме, в населених пунктах: Кривий, Поляни, Русково, а на Україні – прикордонна територія Івано-Франківської області, Верховинського району та відповідно населених пунктів Зелене, Верховина, які також входять до складу Верховинського району. Було зроблено багато кроків для відкриття прикордонного пункту в селі Поляни повіту Марамуреш, Копілаш та в селі Зелене з України, оскільки мер села Поляни хоче постійно розвивати гірський туризм у цьому районі, цього хочуть і його українські колеги.


Гуцули також живуть в інших населених пунктах повіту Марамуреш, а саме, Вишівська Долина, Красний, Русково та Буковина. Це компактна область. Я заснував Фундацію українських гуцулів, не для політичних цілей. Ця ідея прийшла мені, бо я часто їздив в Україну на культурні заходи, бувши також директором будинку культури. Я бачив, чув і відчував саме те, що у нас спільне, наприклад, ті пісні, які співала моя мама, співаються в Україні. З українськими гуцулами з Зеленого та з іншими українськими населеними пунктами існують спільні точки, і тому потроху ми створили цю Асоціацію.


Кореспондент: Ми знаємо, що як президент Фундації українських гуцулів в Румунії ви берете участь у просуванні гуцульської меншини, як у Румунії, так і за її кордоном. Які події ви періодично організовували з цього приводу?

Попович Василь: Фундація українських гуцулів була заснована у 1998 році, яка спочатку називалася Фундація «Попович», а в 2013 році ми змінили його статус і майже повністю дали йому нове призначення – вивчення походження та культури гуцулів. Завдяки культурним подіям, організованим таборам, люди починають відчувати і визнавати, що ми є гуцулами. Наприклад, після культурної події люди починають носити сорочку гуцульську, вони вже почуваються гордими і добре в ній. Серед найважливіших подій які реалізували разом із Марамурешською повітовою радою нагадуємо, три Міжнародні фестивалі етнографії та фольклору «Гуцули». Ці видання, які зроблені в рамках проєктів, є частиною пріоритетної програми повіту Марамуреш, і, таким чином, я дякую всім чиновникам, які беруть участь у цьому. Водночас, цей фестиваль відродив традиційний гуцульський костюм, музику та інші цінності гуцул.


Ми зробили чотири випуски міжнародних таборів живопису, в яких брали участь художники з Румунії, Республіки Молдови, України. У цьому культурному проекті взяв участь один з відомих художників України Андрій Чебекін, який є головою Київської Академії мистецтв і архітектури Золтан Мічика з Мукачева та інші.
Щороку у партнерстві з мерією Кревий ми організовуємо концерт українських колядок, на який запрошуються колядники із сусідніх міст та церковний хор з Кривого.

Кореспондент: Через наших читачів ми дізналися, що ви підтримуєте громаду, до якої ви належите, через транскордонні проєкти розвитку освіти, культури та медичних умов. Які основні проєкти, в яких ви брали / берете участь та які кроки плануєте зробити в наступному періоді, щоб підтримати людей в Історичному Марамуреші, або в Закарпатській чи Івано-франківських областях?

Попович Василь: Окрім вищезгаданих подій, що відбувалися в рамках проєктів, ми також проводили інші проєкти, в яких ми проводили етнографічні дослідження у співпраці з Національним музеєм мистецтв та архітектури з Коломиї.
Дуже важлива і корисна подія для громади відбулася 11 листопада 2019 року, відкриття музею етнографії гуцулів.


У 2019 році через «Адміністрацію Національного культурного фонду» ми здійснили проєкт, за допомогою якого ми реабілітували надбудову, а саме дерев’яну стайню, збудовану у 1973 році, і тепер там працює музейна колекція під назвою “Колекція українців гуцулів з Репеді”. Вартість проєкту становила 60 000 леїв.
Ще один проєкт – «Історія, люди та кордони», реалізований у столітньому 2018 році. Інший проєкт, який був фінансований Повітовою радою у 2019 році та адресований молодим людям, – це «Вільна молодь у громаді».

Фундація надає підтримку в написанні та реалізації транскордонних проєктів. Проєкт, який зараз реалізовується, це проєкт щодо освіти, заявником якого є Технологічна середня школа Кривий та школа № 1 у Солотвині.
Ще один попередньо затверджений проєкт – це проєкт охорони здоров’я, бенефіціаром буде місто Поляни, місто Великий Бичків з України та Районна лікарня Верховина Івано-Франківської області.


Кореспондент: Ви працюєте з подібними структурами в Україні для реалізації цих проєктів?

Попович Василь: Я співпрацюю з багатьма культурними організаціями, районними та регіональними державними органами. Найкраща співпраця у мене – з «Національною асоціацією всіх гуцулів» з України, яку очолює Дмитро Стефлюк, асоціація «Ватра» в Рахові, з України, Верховинська районна рада, Івано-Франківська обласна адміністрація та Обласна рада, Районна рада Рахів, Музей гуцулів з Верховини, Музей магії з Верховини, Національний музей народного мистецтва з Коломиї та багато інших представницьких людей.

Кореспондент: Я помітив, що в Румунії є й інші підгрупи української меншини, такі як русини (представлені Михайлом Лавруком з Марамуреша) або козаки (представлені в Сату-Маре Павлом Проданюком – я провів інтерв’ю з ним минулого року). Що ви можете нам сказати про це?

Попович Василь: У Румунії є представницька організація русинів керована Георгієм Фірчаком, я також знаю Союз підкарпатських русинів керованим Михайлом Лавруком, асоціація без представництва у парламенті, але я не маю партнерства з цими організаціями. Я не знаю діяльність козацького союзу.

Кореспондент: Якими є нинішні стосунки між Союзом українців Румунії та Фундацією українських гуцулів у Румунії? Чи розглядаєте ви можливу асоціацію з СУР-ом?

Попович Василь: На сьогодні, чесно кажучи, немає співпраці. Союз українців міг би співфінансувати для організації певні події. Однак, я не прошу їх про допомогу, я мав би лише одне прохання, дозволити людям, вчителям, брати участь у заходах, організованих фундацією, які не є політичними. У заходах, організованих фундацією, беруть участь багато українців, понад 1000 осіб, що перевищує кількість учасників заходів організованих СУР-ом в селі Кривий.

З Союзом українців ми не можемо говорити про асоціацію, можливо співпрацю, партнерство, я відкритий у будь-який час. Під об’єднанням мається на увазі підпорядкування Фундації, в той час як фундація ідентифікує себе за допомогою заходів, які приходять на додаток до того, що СУР не робить.  Є ще люди, які знають, хто були гуцули, і їх цінності повинні зберігатися і просуватися.

Кореспондент: Чого могли б румуни навчитися від українського народу?

Попович Василь: У кожній країні є своя культура, українці, відповідно гуцули, мають дуже близьку культуру, особливо мову, кухню, звичаї. Слід проводити культурні зустрічі, обмінюватися досвідом, щоб розвиватись особливо у галузі гірського туризму. В Україні дуже розвинений гірський туризм, вони небудичи в Європейському Союзі, зробили собі бізнесс, надзвичайна чистота, високо оцінена кухня, ми повинні вчитися у них, щоб молодь не виїхала з країни.

Кореспондент: Яке повідомлення у вас є для читачів INTER REGIO NEWS?

Попович Василь: Перш за все, я хочу привітати вас з інтересом, який ви даєте нашій фундацїї, і, як пропозицію, я б хотів, щоб ви поширилися на сайті, публікували новини з Івано-Франківської області.

Share Button

РОЗМОВА З ГОЛОВОЮ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ПАНОМ ГЕОРГІЕМ УХАЛЕМ

СОЛОТВИНО  ГОТУЄТЬСЯ СТАТИ ЦЕНТРОМ ОТГ РУМУНСЬКИХ СІЛ

Селище Солотвино  має можливість  отримати статус  ОТГ  і повернути собі колишню славу, адже  це населений  пункт,  що має змогу сплатити чималу суму податків, так як тут розташовані:  пункт перетину  українсько-румунського кордону Солотвино-Сігет,  славнозвісні Солені озера та численні бази відпочинку, діє  багато пилорам, заправок , кафе і ресторанів, які мають   великий попит.

Та, на жаль, пандемія коронавірусу  внесла свої корективи. Про актуальну ситуацію, що склалася у селищі Солотвино спілкуємося  з мером  Георгієм Ухалем.

Кореспондент:

– Добрий  день, пане мер!  Дякуємо, що  погодилися  відповісти на  наші запитання. Перейдемо  до справи: Солотвино  має великі привілеї перед іншими населеними пунктами. Тут розташовані Солені озера. Ця курортна зона вносить до місцевого бюджету  значні суми. Як цього року  через  пандемію коронавірусу  та  карантинні обмеження даєте собі раду?

Георгій Ухаль, мер смт Солотвино: Солені озера, насправді, користуються великою популярністю  не тільки у нас в районі, але і в країні. Щодо внесення значних коштів до бюджету, хочу сказати наступне: з 50 баз відпочинку лише 5 належать до місцевих, які дійсно сплачують податки до нашого бюджету, решта сплачують свої податки за юридичними адресами: Середнє Водяне, Нижня Апша, Мукачево, Тернопіль, Івано-Франківськ та Чернівці.

Кор:  Чи  працюватимуть   бази відпочинку цього року?

Георгій Ухаль, мер смт Солотвино: Підготовка до відкриття  дуже ретельна,  власники докладають всіх зусиль задля виконання  визначених вимог та,  на жаль, погодні умови не є сприятливими. Окрім того, туристи, які вирішили провести відпустку у Солотвині очікують на послаблення карантинних  обмежень.

Кор:Якими повинні бути умови та яких обмежень необхідно дотримуватися аби бази відпочинку, що розташовані на Солених озерах, відчинили свої двері? Чи можете нам щось повідомити?

Георгій Ухаль, мер смт Солотвино: Необхідно дотримуватися всіх умов та обмежень, які запроваджені нашим урядом та МОЗ, а також обласними адміністраціями.

Кор:Варто нагадати про техногенну катастрофу, що відбулася в Солотвині, а саме про масштабні зсуви неподалік солених озер. У зв’язку з цим проводилися дослідження, що ви можете про це сказати?

Георгій Ухаль, мер смт Солотвино: Варто зазначити, що за останні  5 років зсувів не спостерігалося, не передбачаються  і в майбутньому. Це загальна інформація.

Практично, вже діє великий  європейський проєкт «Ревітал-1»  з дослідження ситуації, за яким передбачається  залучення   до шахти  спецтехніки , а  саме –  робота, який     надаватиме інформацію щодо змін, відтак  можемо визначити  подальші наші дії.  

Share Button

Онлайн семінар з медіаосвіти для молодих німецькомовних українців та румунів про фальшиві новини

Перша частина онлайн-семінару про фальшиві  новини розпочалася у п’ятницю, 12 червня. Проект є актуальним, особливо в умовах пандемії коронавірусу і становить реальну небезпеку для сучасного суспільства.

У той же час проект є пілотним, проходить в режимі онлайн з учасниками з кількох країн. Учасники – учні, шо розмовляють  німецькою мовою з Румунії (Сату-Маре та Радівців) та України (Мукачево та Закарпатська область), усього 17 молодих людей взяли участь у проекті.

Перша частина проекту відбулася 12 червня. Молодь працювала з Андре Вольфом з Асоціації Mimikama, Австрія, яка надає основну інформацію про соціальні медіа та фальшиві новини.

У другій частині проекту, яка відбулася 18 червня, молодики працювали командою (1 учень з Румунії та 1 з України) над проектами, пов’язаними з фальшивими новинами, проектами, які були представлені під час онлайн-зустрічі.

Проект організували культурні менеджери IFA Штутгарт (Institut für Auslandsbeziehungen) Юлія Шульц (Київ) та Артур Глазер (Сату-Маре). У проекті були  задіяні Dfd Sathmar, Kulturtre ffpunkt Satu Mare, (Форум німців в Україні) Rat der Deutschen der Ukraine / Рада німців України, Німецький теоретичний ліцей імені Йогана Еттінгера-викладач Юлія Голзлі та Молодіжна Закарпатська  організація  / Навчальний Центр «Платформа 9 3/4», яку представляє пані  Юлія Тайпс.

Проект фінансовано Міністерством закордонних справ Німеччини (AuswärtigesAmt) та Kulturtreffpunkt Satu Mare. Відгуки були позитивними, і хочеться організувати подібні проекти в майбутньому.

Share Button