Волохи в Україні матимуть румунську церкву:

Нещодавно було освячено камінь, де буде збудована румунська церква в селі Порошково, селі, де живуть українці, цигани  та волохи. Румунська церква буде збудована за благословенням IPS Феодора з Мукачева. «Нова церква буде в тому ж дворі, де  літня школа. Це єдиний участок  землі, який у ми маємо, і ми намагаємось використовувати його  для побудови справжнього культурного центру. Спочатку ми думали лише про школу, ми не думали будувати  церкву, а так як  волохи, ті, хто залишився православним і не став здобиччю сектантського прозелітизму, хотіли мати школу рідною мовою, тоді вони сказали, що  люди дуже хочуть церкву рідною мовою,  тому прийшла ідея нової церкви, тепер, нарешті, я бачу, що це буде втілено в життя “, – сказав батько Ефтімій  Мітра, той, робить особливі зусилля для того щоб  витягти волохів  з анонімності. ” Оскільки соціальний центр буде називатися «Мати Господня – радість для бідних  та засмучених», ми думали, що і церква  буде мати  таке храмове свято. Але митрополит вирішив  що вона буде присвячена  Святому Пророку Іллі саме тому, що Святий Пророк Ілля був тим, хто виявив обман брехливих пророків “, – пояснив отець Мітра. Волохи  прийняли пропозицію митрополита, тож посвячення  відбудеться 2 серпня за старим календарем, коли святкуватиме пророка  Іллю милостивого. “Якщо ми зможемо за допомогою Бога заробити гроші, волонтери хочуть залити фундамент для майбутньї , закликати митрополита освятити фундамент майбутньої церкви”, – каже Ефтімі Мітра.  Волохи  попросили  благословення митрополита  Федора з Мукачева, який схвалив будівництво православної церкву для волохів, яка б служила рідною мовою, тобто румунською мовою », – розповідає священик.

Наприкінці заходу священик Мітра  звернувся до громади з привітанням ,  подякував  волохам  за їх ініціативу підняти свою церкву на румунській мові:  “Оскільки Христос був бідною людиною, він народився в яслях для  волів та корів у печері і жив у матеріальній бідності. Натомість він був дуже багатим духом, у величезному духовному багатстві, ми,  земні люди, не можемо цього зрозуміти. Це також заклик для Волхів, щоб вони не спокушалися матеріальними обіцянками, коли їм пропонують іншу віру, іншу релігію “, – пояснює він.

Священик  запропонував віруючим модель Ісуса як зразок життя в їх новій парафії. “Якщо вони слідуватимуть за Ним, вони будуть жити і збагачуватися духовно; якщо ні, то інші скористаються їхньою  бідністю і приведуть їх до руйнування. Можливо, однією з причин того, що митрополит Мукачівський погодив  це будівництво , – це сектантський прозелітизм, який зараз добре відчувається в громаді, скориставшись їх бідністю », – сказав священик Мітра. Отець Ефтіміє Мітра каже, що він та двоє інших священиків із села будуть служити один за одним. “У нас була домовленість з двома священиками з села , що, поки ми не знайдемо священика румуна , вони також будуть тут служити. Ми  підтримуватимемо роботу в церкві, поки не знайдемо  священика для  волохів», – говорить він. На закінчення отець Мітра підкреслює, що ця церква допоможе волохам краще позиціонувати себе в суспільстві.. “Волохів  більше не будуть  нехтувати. Через Православну церкву вони матимуть тісніші зв’язки з українцями у цій місцевості, які також є православними, визначаючи себе одночасно громадянами України румунської етнічної приналежності та православної релігії. Досі вони  були ніким, вони були забуті в історії. Якщо українці православні від свого коріння, а румуни православні від свого коріння, між румунами з Порошково та українськими громадами, православними за походженням, налагодяться тісніші зв’язки, що є великим кроком для нас “, – додав він. ,

На початку 1990-х  вперше випадково згадали про  існування  волохив.  Науковець румун   виявив   їх, зазначивши, що місцеві жителі села, куда він випадково потрапив,  розмовляють майже однаковою з ним мовою. Однак волохи тривалий час були маргіналізовані, більшість з яких були задоволені тими крихітками яки отримували  як  соціальну допомогу, яку надає українська держава  для багатодітних родин. Мало хто з них  навчалися  у  вищіх навчальних  закладах, а більшість дітей не вміють читати та писати. Після кількох візитів до цієї ї громади отець Ефтімій Мітра вирішив покращити становище волохів,  заявивши, що волохи мають румунське походження. Історія волохів  почалася кілька століть тому, сказав отець Ефтімі Мітра в інтерв’ю. «Негаразди долі того часу змусила їх відступити так далеко від свого народу, коли після поразки селянських повстань у Трансільванії, війском  австрійського імператора, вони були змушені стати на шлях вигнання (на північ). Трансільванія тоді перебувала під окупацією Габсбургів. Назва волох / валах походить з середньовіччя,  так називали  латиномовних  слов’янських народів », – зазначив він. На пожертви ізольованій громаді румунів / волохив  з України (для будівництва  румунської школи та зведення першої церкви) керівництво Асоціації DOR DE VATRĂ( Туга по Бітьківщині) вирішило відкрити рахунок у кооперативному центральному банку CREDITCOOP, у місті Дева, Румунія.

 

Share Button

Письменник Михайло Трайста: спілкуюся румунською, але молюся українською

В УжНУ спілкувалися з відомим українським письменником Румунії Михайлом Трайстою

9 грудня до студентів філологічного факультету спеціальності «Українська мова та література» завітав громадський діяч, заступник голови Союзу українців Румунії, відомий український письменник Михайло Трайста.

Розпочала захід завідувачка кафедри української літератури, професорка Валентина Барчан, яка представила студентам Михайла Трайсту та його дружину Валентину, а також коротко ознайомила студентів із життям митця.

Відтак слово мала аспірантка УжНУ Мар’яна Вотьканич, котра досліджує художній доробок Михайла Трайсти. Науковиця розповіла про ключові моменти творчості письменника, відзначила деякі факти з його біографії, зокрема те, що пан Трайста є автором понад тридцятьох книг, написаних українською та румунською мовами. Також зауважила, що найбільше реалізувався письменник якраз у жанрі малої прози: пише оповідання та новели.

Далі говорив сам письменник. Пан Михайло не акцентував уваги на своєму доробку, а більше розповідав про Союз українців Румунії. Прозаїк також привіз із собою зразки періодичних видань, які випускає організація, зокрема «Дзвоник» – для дітей, «Наш голос», двотижневик «Український вісник», «Вільне слово» тощо. Кожен письменник, до слова, може видавати 2–3 книги на рік.

Згадав Михайло Трайста і про свою перекладацьку діяльність, адже перекладає твори сучасних українських письменників, наприклад, Андрія Любки, Галини Тарасюк.

Насамкінець пан Михайло розповів про те, як живуть українці в Румунії.

Також присутні мали змогу поставити гостеві запитання. Безумовно, зустріч виявилася цікавою та пізнавальною насамперед для студентів, які відвідали цей захід.

Присутні зазначили – є інтрига, є сюжет і дуже «смачна» екзотика: незвичні імена, їжа, одяг тощо. А ще надзвичайно добре вдалося передати взаємини різних народів – ромів, євреїв, українців та ін.

Довідка:

Михайло Гафія Трайста народився 1965 року в Румунії на Мараморощині у селі Верхня Рівня.

Закінчив факультети журналістики та філософії Універститету ім. «Спіру Гарет» та філологічний факультет Бухарестського університету, там же – мастерат «Міжкультурні комунікаційні стратегії», зараз є докторантом Культурної школи мов та літератур Бухарестського університету.

Письменник, журналіст, редактор журналу українських письменників Румунії «Наш Голос», головний редактор журналу «Mantaua lui Gogol» («Шинель Гоголя») та редактор літературного журналу Спілки письменників Румунії «Волоська Ротонда».

Письменник зазначає – на його рідній Мармарощині за українську культуру можна не переживати – вона в повній пошані.

Там функціонують Союз українців в Румунії, Товариство імені Шевченка, є український ліцей. Крім того – видають п’ять журналів: чотири українською, п’ятий – румунською про українців.

Добре йдуть справи і з літературою. Сам пан Михайло приїхав презентувати свою книгу «Конокрадська честь».

Share Button

Навчальний проект успішно завершений Асоціацією молодих румунів Закарпаття

У середу, 20 листопада 2019 року, в приміщенні Консульства Румунії в Солотвині були  організовані урочистості офіційного закриття проекту «Курси для вчителів Закарпаття», присвяченого вчителям шкіл, з румунською мовою викладання, на правому боці Тиси.

Проект був ініційований Асоціацією молодих румунів Закарпаття, який фінансується Міністерством для румунів звідусіль та підтриманий Румунським консульством у Солотвині, головним завданням якого було підвищення кваліфікації вчителів, що  викладають румунську мову.

У церемонії закриття взяли участь видатні представники, вчителі шкіл з румунською мовою викладання на Закарпатті, та журналісти, які оцінили додану вартість проекту “Курси для вчителів Закарпаття”.

Разом з румунськими викладачами з повіту Марамуреш, як тренери, були обговорені найбільш професійні способи навчання румунською мовою та вдосконалення мовних навичок використання румунської мови серед викладачів, які брали участь у курсах.

Наприкінці урочистостей 25 вчителів, які брали участь у цьому проекті, отримали дипломи про закінчення.

Також представник Консульства Румунії в Солотвині вітає організаторів проекту, зокрема професора Василя Ціпле президента Асоціації румунської молоді Закарпаття та, що не менш важливо, усіх учасників курсів, що проводились в рамках цього проекту.

Щодо цього проекту, Васіле Ціпле зазначив: «Я прощаюся з найкрасивішою главою мого професійного життя в рамках  Асоціації молодих румунів Закарпаття. Надзвичайна захоплююча глава, в якій мені довелося дізнатися багато речей, в якій прожив найкрасивіші професійні почуття! Наш перший проект, наше перше кохання! Це був досвід, виклик, який вимагав великого задіяння, але в цілому це було дуже красиво …

Я відчуваю себе багатшим, і мені шкода, що ми розлучаємося, але точно знаю, що кожен кінець – це лише новий початок! “, – підсумував Васіле Ціпле.

 

 

Share Button