«Православна парафія Тур разом з АСОЦІАЦІЄЮ ГРОМАДСЬКОЇ ПІДТРИМКИ І РОЗВИТКУ
«Țara Oașului», на базі парафії, «оголосила духовний надзвичайний стан».
Зараз на порозі Великого посту, в ці важкі часи для
наших сусідів і братів з України, які змушені ховатися на шляху
снарядів та куль, демонструючи стан душі під час посту, надаючи ПРИТУЛОК сім’ям біженців, які прямують до нас. Для цього,
ПАРАФІЯ через ГУМАНІТАРНУ АСОЦІАЦІЮ ПІДТРИМКИ ТА РОЗВИТКУ «Țara Oașului» надає житло: парафіальний будинок (додаток) і через співпрацю з селищною Радою м. Негрешть Оаш та безпосередньо заступника Голови, підготували заклад «Гуманітарний диспансер з тимчасовим медичним кабінетом + резиденції диспансера»
У сусідній будівлі, в якій знадиться зал Урочистостей Парафії, який також надаємо для харчування та інших потреб.
Також, поруч із цими об’єктами, які ми ГОТУЄМО, маю приємність додати до нашої ініціативи (поки що) ОДИН БУДИНОК ДЛЯ ПРОЖИВАННЯ, наданий однією сім’єю ( парафіяльний радник) у випадку потреби.
Щиросердечно дякую та будемо Вас інформувати щодо розгортання нашого Соціально-Гуманітарного Проєкту
«ADĂ-POSTUL INIMII», це – повідомлення ініціатора кампанії
Бажаючі долучитися до проекту, просимо телефонувати: телефон або WhatsApp 0774632357, Facebook, Messenger, Instagram, Radu Vasile Rusu

Кореспондент:

Пане Голово Обласної Адміністрації,  Вікторе Микито!   Звертаємось до вас від імені Інформаційного агентства Inter Regio, – найважливішого румунсько-українського інформаційного агентства в Румунії. Впродовж цього часу  ми налагодили співпрацю як з румунськими лідерами, які приймають рішення в прикордонній зоні (включаючи голів повітових рад Марамуреша і Сату-Маре), так і з українськими лідерами (Олександр Банков – колишній посол України в Румунії та Михайло Рівіс – колишній голова  Закарпатської обласної ради), з  цього приводу  хотіли б взяти  у вас інтерв’ю .

Кореспондент:

За останнє десятиліття розвинулася безпрецедентна співпраця між Закарпатською областю та повітами Марамуреш і Сату-Маре шляхом підписання угод про  міста  та села – побратимів, спільних двосторонніх проєктів (за європейські гранди) та організацію  традиційних «Днів  добросусідства». Звичайно, деякі за обдумане  сприяння  ваших попередників, зокрема, Геннадій Москаль або Михайло Рівіс. Чи буде розвиватися  цей прогрес під час вашого перебування на посаді?

Віктор Микита: Довжина кордону між Україною та Румунією – близько 300 км. Між нами працюють два пункти перетину кордону  для автомобілів і один для залізниці. З Угорщиною, наприклад, ми маємо вдвічі меншу протяжність  кордону, але маємо вдвічі більше пунктів пропуску. Тому першочерговим завданням є збільшення кількості пунктів пропуску та спрощення перетину кордону для населення. Щоб допомогти туристам відвідати, як українцям в Румунії, так і румунам в Україні, ми готові розглянути  будь-які проєкти та обговорити їх між Румунією та Україною,  як доказ  того, що й сьогодні ми обговорювали майбутні проєкти. Після 2019 року, після приходу  Президента Зеленського до влади, було ініційовано чимало проєктів, які він пропонував. Наприклад, проєкт Президента під назвою «Велике будівництво». Будуються нові дороги, і ми можемо в цьому переконатися, лише проїжджаючи територією. У згаданому проєкті Президента, про який я вам розповідав, на ремонт доріг було витрачено близько 200 мільйонів євро. Близько 100 тис. євро витрачено на ремонти та відновлення  шкільних та дошкільних закладів. Зараз ми активно розвиваємо медичну інфраструктуру, особливо в сільській місцевості, а також будуємо багато спортивних залів, спортивних закладів, де діти можуть тренуватися. Тому завдяки цій програмі ми, практично, маємо змогу брати участь у різноманітних міжнародних проєктах, бо вже існує база, а це має неабияке значення. Ми бачимо проєкти, які пропонують наші партнери в Румунії та Угорщині, і  готові вести дискусію та активно брати участь, адже  також здобули певний  досвід. Тобто, ми прагнемо  бути надійними партнерами і готові підтримувати всі транскордонні проєкти.

Кореспондент: Чи буде організовано «День добросусідства» у 2022 році з Марамуреським повітом?

Віктор Микита: Враховуючи сьогоднішню зустріч і те, що ми зібралися тут, за великим столом, міські голови з різних населених пунктів Румунії та Закарпаття, вже є доказом добросусідства (щодо транскордонної робочої зустрічі в Солотвині, для підготовки проєктів в рамках  Програми Interreg NEXT 2021-2027). Було б чудово поговорити вже  влітку про щось більш конкретне.

Кореспондент: У яких сферах Румунія та Україна могли б розвивати перспективну економічну співпрацю?

Віктор Микита:

Проєкт про будівництво  індустріальних парків   вже подано  до Верховної Ради, і я вірю, що цей проєкт буде прийнято, оскільки зроблено всі необхідні кроки для його  реєстрації, тут, у Солотвині. Цей законопроєкт передбачає, зокрема, подібні ситуації: у разі ввезення в Україну об’єктів чи обладнання митні збори не сплачуються. Втім,  це законопроєкт, тому не можна сказати, що він уже прийнятий,  він перспективний, для втілення найближчим часом. Тому ми можемо запропонувати представникам румунського бізнес-середовища взяти участь у будівництві цих індустріальних парків. Інший напрямок – це деревообробка, ми маємо родовища (андезит, вапняк), маємо ресурси, де їх можна експлуатувати, що викликає чималий  інтерес щодо  участі у згаданих  проєктах представників бізнес-середовища сусідніх країн. А держава створить чіткі та чесні можливості для розвитку бізнесу.

Кореспондент: Який соціально-економічний вплив конфлікту з Росією на громадян Закарпаття? Наскільки румунськомовна  громада в Україні відчуває такий стан речей?

Віктор Микита:

Та риторика, яка зараз існує, про те, що Росія може перейти до вторгнення в Україну, безумовно, не на користь  для розвитку торгівлі, і, практично, й для України, до того ж і для Росії ця риторика  є негативною. З іншого боку, ця риторика зупиняє російську сторону від розвитку такого сценарію війни. Сьогодні, наприклад, я почув інформацію від МЗС Росії, що вони відводять частину військ від кордону з Україною. Ми шукаємо шляхи розвитку як для України, так і для Румунії. За таких обставин у разі агресії з боку іншої держави дипломатичний корпус повинен виконувати певні протокольні умови, які чітко передбачають, що вони повинні бути евакуйовані у разі агресії, а в той час, коли інші дипломатичні корпуси чи дипломатичні представництва вивозять  свої місії за межі країни, ми організовуємо таку зустріч, у  якій беруть участь міські голови з Румунії та України. Це означає, що ми вбачаємо перспективу,  бачимо майбутнє, ми віримо в мир в Україні і зосереджуємось на спільному напрямку розвитку. Дні добросусідства відбуватимуться у 2022, 2023 роках тощо.

  Кореспондент:

Президент США Джо Байден заявив у п’ятницю, що радить всім громадянам США  якнайшвидше покинути Україну через збільшення ймовірності збройного втручання Російської Федерації. Ви, мабуть, розглядаєте такий сценарій? Чи має Україна достатні можливості для управління/протистояння конфлікту з Росією, чи вона покладається на підтримку сусідів?

Віктор Микита:

Насамперед, ми вдячні  нашим американським друзям за те, що вони нас попереджають та застерігають  про можливу агресію. Втім, я вважаю, що і Росія, і всі інші усвідомлюють, що Україна не здаватиметься. Гадаю, що ми маємо  бути вдячні  пану Байдену, адже  його робота  та  інформація, яку він нам надає, дають нам можливість стати ближчими і об’єднати всіх нас в Україні, наприклад, завтра, завдяки пропозиції пана Байдена. Президент України, відзначатиме День Єднання  українців. Ми всі об’єднаємося у патріотичний флешмоб, який доведе, що ми єдині,  і що ми стоятимемо  на захисті держави. Росія не усвідомлює, що втягнення у цю війну призведе до неприємних наслідків, яких ми не хочемо. А тим часом, сільські та місцеві ради ухвалили закон про збільшення фінансування територіальної оборони, тож і з цієї причини ми будемо сильнішими. Цією діяльністю ми демонструємо, що ми сильні, що не маємо наміру поступатися Росії, але я вірю, що цей конфлікт, насправді, буде більше медійним, аніж реальним.

Кореспондент: Якій меседж  ви маєте для читачів Інформаційного агентства Inter Regio News (представників румунської та української громад Закарпаття та Румунії)?

Віктор Микита: Бажання зустрічатися якомога частіше та брати участь у якомога більшій кількості проєктів, які сприятимуть розвитку  туризму, покращуватимуть  якість життя. Ми хочемо вітати всіх в Україні.

Кореспондент: Дякую за відповіді та за час який ви нами приділили!

Цей рік був насичений подіями в Козацькому Благодійному Товаристві Сату Маре, хоча багато заходів були обмежені через пандемію та обмеження, встановлені правилами безпеки. Присутній на всіх організованих заходах, президент філії «Сату Маре» Румунського Козацького Благодійного Товариства Павло Проданюк продовжував свою місію просування, особливо серед молоді, козацьких традицій та культури, християнської моралі, а також боротеся за збереження зв’язків між  українською меншиною Румунії з Батьківщиною. Зокрема, Козацьке Благодійне Товариство Сату Маре брало участь протягом цього року у таких заходах, організованих партнерськими об’єднаннями козаків України:

               1. Науково-практична конференція організована у Києві 27 травня 2021 року Міжнародним Університетом «Людського розвитку Україна» та Національним Університетом «Киево-Могилянська Академія». Під час конференції Павло Проданюк виступив з доповіддю на тему «Козацька благодійна асоціація Румунії – промотор козацтва та їх традицій».

               2. Фестиваль козацької пісні і танцю в Ірпіні, який відбувся 27-28 червня 2021 року за участю ансамблів пісні і танцю з України, Румунії та Республіки Молдова. Румунську делегацію представляли Проданюк Павло, президент Румунського козацького благодійного товариства, філії Сату Маре та Матус Іон, віце-президент асоціації.

               3. VI з’їзд Міжнародного союзу козаків, який відбувся 16 жовтня 2021 року у Вигородському районі Київської області. З’їзд проходив під головуванням Верховного Хатмана Міжнародного союзу козаків Павла Гулякова і відбувся до Дня козацтва. З Румунії був присутній Павло Проданюк, президент Благодійної асоціації румунських козаків, філії Сату Маре.

               4. IV Міжнародна науково-практична конференція “Митрополит Петро Могила: маловідомі сторінки життя”, с. Ворзель Київської області, яка відбулася 28-29 жовтня 2021 року. На цьому заході були присутні міжнародні спеціалісти, дослідники, дипломати, історики, викладачі університетів, громадські діячі, представники Церкви та козаків з Румунії, України та Республіки Молдова, які сприяли популяризації козацьких традицій та культури. Були організовані науково-педагогічні та видавничні діяльності, під час яких вшановували видатних особистостей козацтва та історичних подій, що ознаменували історію України та навколишніх держав. Виступ Павла Проданюка викликав захоплення та ентузіазм присутніх на заході, «Принципи та чоловічий характер, гідний, войовничий, але водночас чутливий, християнський, етичний і, чому б ні, милосердний козаків, заслуговують на те, щоб бути винесеним перед сучасним суспільством, дедалі більше декадентським і викорінованим. Цей дух має бути представлений як етнічним українцям, так і іншим націям як фундамент для повторного відкриття здорового та яскравого спосібу існування». Після виступу представника козаків із Сату Маре, Теофіл Рендюк – директор «Інституту добросусідства» в Києві та організатор заходу заявив, що ініціює кроки для організації великого заходу і в Румунії.

               Бажаючі можуть дізнатися більше про діяльність Козацького благодійного товариства Сату Маре на презентаційний сторінці www.accr.ro