Інтерв’ю з Президентом  Повітової  Ради (ПР) Марамуреш, Габріелем Зетя

Інтерв’ю з Президентом  Повітової  Ради (ПР) Марамуреш, Габріелем Зетя. Що стверджує він про добросусідські  відносини між повітом Марамуреш і Закарпаттям, Україна?

Репортер: Пане Президенте, дякую Вам за надану нам можливість записати інтерв’ю про добросусідські відносини і співпрацю  повіту яким ви керуєте, із Закарпатською областю, Україна. З вашою доброзичливістю  ми спробуємо  з’ясувати для читачів інформаційного Агентства  Inter Regio News, і не тільки, якої ви думки у цьому сенсі.

Почнемо з першого питання:

Репортер: Марамуреш – повіт з найбільшою громадою  етнічних українців в Румунії,  та Закарпаття – область із другою за величиною громадою етнічних румунів в Україні (після Чернівців). Які спільні риси і відмінності між Марамурешем і Закарпаттям?

Президент Повітової ради (ПР) Марамуреш: Марамуреш не має кордонів тільки з Закарпаттям, але й з Івано-Франківською областю, тому ми намагаємося розвивати відносини з обома регіонами, звичайно, із Закарпаттям кордон набагато більший, регіони ще ближче, але, на жаль,  дуже мало наземних  пунктів перетину кордону між Марамурешем і Закарпаттям, і немає жодного з  Івано-Франківською областю. Прагнучи зблизити обидві громади, ми намагаємося сприяти та заохочувати відносини на урядовому рівні між урядом Румунії та урядом України з метою створення пунктів перетину кордону. Під час останнього візиту міністра  внутрішніх справ Кармен Дан до повіту Марамуреш ми обговорили можливість відкриття пункту перетину кордону між Сігету-Мармацієї і Солотвино, що також допоможе економічному зближенню двох регіонів. Більше пунктів перетину кордону, більше заохочуються зв’язки між цими двома громадами. Я не розумію, чому ми не беремо приклад з Угорщини, яка має майже ту саму довжину кордону, як Марамуреш із Закарпаттям, але має    6-7 пунктів перетину кордону. Звичайно, вони не мають Тиси, яка знаходиться на кордоні. Існує  бажання румунського уряду інвестувати 100%, але цей проект заблокований поки Україною, яка через політичні зміни дуже багато затагує.

Ми сподіваємося, що нова адміністрація, яка буде встановлена ​​на Закарпатті, докладе більше зусиль щодо зближення двох громад за допомогою  пунктів перетину кордону. Є за’язки оскільки дві третини Воєводського Марамурешу на правому боці  Тиси, марамуреські громади, яким на  сьогодні, на жаль, уряд  пропонує надто мало, наші зусилля занадто малі. Ми повинні взяти приклад Угорщини, яка знає, що робити з державними коштами, але за допомогою Неурядових організацій, фінансує угорські громади в Україні. Ми, на жаль, поки не засвоїли це,  30 років після революції. Навіть з нагоди Днів повіту  Марамуреш у нас були гості із Закарпаття, люди з управління, які регулярно приходять до нас і просять нашої допомоги для інвестицій, особливо в галузі освіти-  дитячих садків, шкіл, ліцеїв з навчанням румунською мовою, які не фінансуються українським урядом. Є  проект, який я  особисто б дуже підтримував, що говорить про Білу книгу румунів, тобто, щоб дати всім румунам, які  розмовляють  румунською мовою, які мають румунське коріння, дати їм право мешкати і працювати в Румунії, адже нам потрібна робоча сила.

Репортер:  В останні роки, як голова Повітової Ради Марамуреш, ви мали зустрічі з декількома закарпатськими лідерами.  Відома ефективна співпраця з колишнім губернатором області Геннадієм МОСКАЛЕМ. Чи очікуєте ви такого ж відкриття від майбутнього губернатора?

Презмдент ПР Марамуреш: Очевидно, ми чекаємо на це. Ми маємо двосторонні відносини з Закарпаттям та Івано-Франківськом. Два роки тому ми підписали Протокол про співпрацю між повітом Марамуреш і Закарпатською областю, між Івано-Франківськом і Марамурешем є давнішим. Між Установою Префекта таАдміністрацією Закарпатської області існують  відносини побратання, і ми також зробили крок в напрямокпобратання між  Повітовою Радою Марамуреш і Закарпатською обласною радою. Ми очікуємо на відкриття  з їхньої сторони для обговорення важливого проекту щодо спорудження  мосту через Тису між Сігету- Мармацієї і Солотвино, бо без їхньої підтримки цей проект не буде реалізований, тому що вони повинні тиснути на уряд України, щоб рухатися вперед, отримувати дозволи, щоб прийняти румунський проект.

Репортер: Рік тому, з нагоди Дня добросусідства, ви підписали Угоду про співпрацю  між повітом Марамуреш та Закарпатською областю. Які пільги принесла / принесе ця угода?

Президент ПР: Перш за все, ми говоримо про спільні транскордонні проекти  між регіонами, про партнерства між місцевими адміністраціями або між Закарпатською обласною радою і  Повітовою Радою Марамуреш, і є конкретні проекти. Вони були подані для  фінансування в рамках програми  Румунія-Україна або Румунія-Угорщина-Словаччина-Україна. Я чекаю завершення оцінок  цих проектів, тобто проекти з реабілітації інфраструктури в цьому районі, які є конкретними проектами, тому щось залишається за ними.

Репортер: Чи буде проведене свято, присвячене Дню Добросусідства, у 2019 році?

Президент ПР Марамуреш: Щороку ми проводимо та підтримуємо організацію цих заходів. Вони відбуваються по черзі, один рік в Румунії, а іншій – в Україні. Минулого року захід проходив в Румунії, в Сігету-Мармацієї, і цього року мав би відбутися в Україні, ми їдемо туди. Це вже традиція, яку підтримують не тільки етнічні українці в Марамуреші, але й румунські адміністрації у Воєводському Марамуреші.

Репортер: У яких  сферах повіт  Марамуреш і Закарпатська область могли б розвивати  перспективну економічну співпрацю? Чи вважаєте ви, що туризм може стати базою розвитку між двома адміністративно-територіальними одиницями?

Президент ПР Марамуреш: Я брав участь цієї весни в Польщі у економічному форумі, організованому Україною, де ми обговорювали перспективи розвитку обох громад не тільки з точки зору адміністративних відносин, але й що стосується туризму. Туризм – це галузь, яку ми можемо розвивати разом, ми можемо запропонувати спільні пропозиції, які можуть бути використані приватними економічними агентами, що означатиме спільне формування асоціативної структури не тільки на рівні Повітової  Ради  та Обласної ради, але й залучати приватних економічних агентів, щоб зробити спільні туристичні пропозиції. Туристи, що прибувають до Марамурешу, щоб могли загостити  до Івано-Франківська на 2-3 дні. Існує потреба в більш комплексних туристичних пропозиціях для залучення туристів. Я вважаю, що спільне просування двох регіонів буде корисним як для Румунії, так і для України.

Репортер: Ви відвідали Україну? Якщо так, то що саме вас вразило від того, що ви бачили в Закарпатській області?

Президент ПР Марамуреш: Ясно, що люди, їх теплота та гостинність. Ми, мараморощці, пишаємося нашою гостинністю, але багато разів українцям вдається навчити нас речі, яких ми не знаємо робити. Те, як вони вміють  шанувати своїх гостей, це те, що у нас було 30-40 років тому. Ми також повинні би відновити  такі звичаї, які ми забули з точки зору гостинності. Я їду майже щороку в Україну з 2013 року по теперішній час, і те, що мене вразило з самого початку, – це їхня гостинність.

Репортер: Як  Повітова Рада Марамуреш допомагає українській громаді  Марамурешу?

Президент ПР Марамуреш: Для нинішньої адміністрації Повітової Ради Марамуреш просування українських проектів було пріоритетом. Про це я говорив з початку мого мандату. Більшість запитів від української громади я отримав для ремонту  повітової дороги  DJ 186, яка з’єднує  села Леордіна-Рускова-Репедя (Кривий)-Поєніле де Суб Мунте (Поляни). Це громада з понад 20 тисяч марамурешців, більшість українці, і ця дорога є життєво важливою для розвитку цих чотирьох місцевих громад. Я зрозумів це, ми просували проекти, отримали фінансування, і сьогодні можна говорити про підписаний контракт на роботу на 25 км повітової дороги вартістю 60 мільйонів леїв. Роботи розпочнуться наприкінці осені 2019 року, термін виконання яких становить півтора року. Це не єдині проекти, що просуваються  Повітовою Радою Марамуреш для місцевої української громади, ми отримали через Національну програму місцевого розвитку певні кошти для принаймні двох проектів, чи то мова йде про школи, ліцеї, каналізацію, місцеву дорожню реабілітацію, абсолютно всі інші громади отримали користь від державного фінансування, державних грошей, отриманих безпосередньо від уряду.

Репортер: Україна переживає складний період, позначений драматичним конфліктом з Російською Федерацією. Яке ваше послання   українському народу?

Президент ПР Марамуреш: Румунія була поряд  з Україною в цьому конфлікті, ми, безумовно, заохочуємо європейський шлях України, ми намагаємося показати їм переваги інтеграції в ЄС.  У момент, коли все суспільство буде сповнене рішенням  зробити цей крок, ми можемо допомогти їм нашим досвідом з європейських проектів, пояснити перешкоди, які ми мали, щоб не робити тих самих помилок. Я переконаний, що Україна хоче інтеграції в Європейський Союз.

Репортер: Ще раз дякую Вам, пане Президенте, Габріель Зетя, за ваші відповіді та наданий час!

Share Button

ПОРТРЕТИ – з сатумарських колекцій, в Повітовому Музеї

Виставка, що складається з колекції двох пристрасних  сатумарських колекціонерів: Ердея Петера і Корнела Палфі, представляє шанувальникам мистецтва  40 портретів живопису та скульптури  XVIII, XIX, але особливо XX століття, намальовані відомими художниками: Холоші Шімоном,Чагані Деззо, Матічка Йеньо, Могі Шандором, Марффі Еденом, Сечі Андрашем, МакаромАлайосом, Сатмарі Агнес, Павловичем Ласлом, Олайошем Бела, Хорті Бела, Літецькі Еендре, Васілем Попом Негрештану та Раду Чобану.

Захід відбудеться у вівторок, 4 червня 2019 року, о 14.00, у відділі мистецтв Повітового Музею Сату Маре, площа Свободи, №21.

 

 

Share Button

Були завершені роботи з ремонту повітової дороги DJ108L

Були завершені роботи з ремонту повітової дороги DJ108L, дороги, яка з’єднує місто Тишнад з селом Медераш.

Президент Сатумарської повітової ради Патакі Чаба, віце-президент Іоан Русь, разом зі спеціалістами Повітової ради Ради  Сату-Маре та представниками будівельника, перевірили роботи, що почалися 36 місяців тому, і підписали документи щодо завершення робіт.

Повітова дорога DJ108L Tишнад- Чіг – Еріу Синкрай – Крайдорольць – Пішкарі – Теребешті -Джелу – Медераш, розбита  3 роки тому, була модернізована довжиною 33,4 км. Завдяки роботам з відновлення дорожньої інфраструктури час проходження транспортних засобів на цій ділянціповітової дороги значно скоротився.

Крім  ремонту дороги були проведені водозбірні роботи, відновлені під’їздні доріжки та відновлено кілька мостів.

 Роботи на загальну суму 54,9 млн. леїв були виконані Ремонтно-будівельним підприємством – ARL Cluj S.A.

Договір про фінансування був укладений між Повітовою Радою Сату Маре та Міністерством регіонального розвитку та державного управління через Національну програму розвитку (PNDL I).

 

Share Button