За цією затишною та святковою вечерею нас об’єднали не лише Карпати, а й палка любов до Батьківщини, мрія про мир та давні українські традиції.
На мить за душевними і щирими розмовами здавалося, що війна вже завершилася. Це була невимушена бесіда, яка перенесла нас у близьке майбутнє – без пострілів, втрат і людського горя. У майбутнє, яке ми всі так чекаємо.
Дякую Богу і нашим героям за можливість зберігати традиції навіть у такі непрості часи.
Христос народився! Славімо Його!
