Його велозаїзд завершився в Ужгороді 9 вересня. На підтримку ЗСУ чоловік зібрав 470 тисяч гривень.
Ужгород — крайня географічна точка велозаїзду Олександра Каніболоцького. Стартував чоловік 25 серпня із рідної Опішні, що на Полтавщині.
Цей велозаїзд четвертий, який організував чоловік на підтримку ЗСУ. На своїй сторінці у Facebook Олександр публікує фотографії з поїздки і реквізити волонтерських карток. Сюди відправляють гроші підписники волонтера з усієї України. Зароблене піде на потреби військових.
„Зібрано… На дві банки збирають… На одній 200 тисяч. На іншій… Загалом 470 тисяч гривень. Минулого разу я зібрав мільйон шістсот тисяч. Закупили хлопцям РЕБи, безпілотники, відвезли їм із волонтерами. Я подивився, поспілкувався і вирішив ще раз зробити цей веломаршрут”, — розповідає Олександр Каніболоцький.
Олександр взяв із собою в дорогу прапор з підписами військових з якими познайомився чоловік у поїздці на схід. Цей прапор волонтер провіз від Опішні через Великі Сорочинці, Миргород, Лубни, Пирятин, Бориспіль, Київ, Житомир, Тернопіль, Хмельницький, Івано-Франківськ, до Ужгорода.
„Я доїхав до Яремчі і у мене полетіла каретка, перекрутився вал. Я ніколи не думав, що він перекрутиться. Я його навіть на запас не брав, бо ніколи у мене такого не було, щоб перекрутився такий вал”, — додає волонтер-велосипедист.
Їздить Олександр на батьківському велосипеді, який у родині із 1982 року. На цьому велосипеді із 2022-го року чоловік проїхав усі чотири маршрути благодійних велозаїздів. Каже, жодного разу в дорозі він так сильно не ламався, як на цей раз. Під кінець маршруту у чоловіка почалися ще й проблеми зі здоров’ям.
„Я вже не збирався їхати. Бо хто зна… У мене часто були приступи із жовчним. Але все-таки я вирішив дійти до кінця. Найважче було їхати Карпатами. Оті гори. Мені здавалося, що безкінечно їду. Оце якось і важко і страшнувато. Я вперше в Карпатах. Зробив фотографії, в інтернеті повиставляв. Дуже вражають”, — ділиться враженнями Олександр Каніболоцький.
В Ужгороді чоловік зупинився на ночівлю у волонтерів. Розказує, за весь маршрут довелося зупинятися в різних місцях: „Бувало і в лікарні, і готель знімали, і з волонтерами домовлялися”.
11 вересня Олександр планує з Ужгорода на електричці доїхати до села Сянки на Львівщині, а звідти ще 150 кілометрів проїде велосипедом до Львова.
