МЗС України закликали Угорщину засудити заяву свого депутата про перегляд державних кордонів

Про це йдеться в дописі речника МЗС Олега Ніколенка, оприлюдненому у Фейсбуці.

У Міністерстві закордонних справ України закликали уряд Угорщини засудити як неприйнятну заяву депутата парламенту Ласло Тороцкаї щодо перегляду державних кордонів.

«Заклик угорського депутата Ласло Тороцкаї до перегляду державних кордонів є неприйнятним. Закликаємо уряд Угорщини засудити такі безвідповідальні висловлювання, які підважують двосторонні відносини та не відповідають духу добросусідства», – написав Ніколенко.

Як повідомляли ЗМІ, ультраправий депутат угорського парламенту Ласло Тороцкаї побажав Польщі з нагоди Дня незалежності знову мати спільний кордон з Угорщиною.

Свій допис у Твітері він проілюстрував фотографією, зробленою після захоплення Угорщиною Закарпаття у 1939 році, де поляк і угорець тиснуть один одному руки біля прикордонного стовпа.

Share Button

У Румунії перебувають понад 80 тисяч біженців з України: яку допомогу їм надають | Спільна Мета

Кор:Кор: Добрий день, шановні телеглядачі! Сьогодні програма «Спільна мета»

завітала на Закарпаття, де ми шукатимемо відповіді на запитання, які хвилюють

румунів нашого краю та українців-біженців, що знайшли прихисток в Румунії. Про

це розмовлятимемо з Надзвичайним та Повноважним Послом Румунії в Україні,

паном Александру Віктором Мікулою.

 

Шановний пане Посол, добрий день!

Посол Румунії: Добрий день вам і вашим телеглядачам!

0 Ласкаво просимо, вітаємо Вас з призначенням в Україні. Румунія є

однією з перших країн, яка прийняла біженців з України. У перші місяці війни

Румунія приймала наших громадян, за прикладом інших країн: з невеликою

кількістю документів та за внутрішніми паспортами. Нині, ситуація дещо

змінилася. Як зараз біженці можуть потрапити до Румунії?

Посол: З точки зору законодавства Румунії, жодних змін не відбулося. До країни можна

потрапити за тими ж умовами, як і досі. Якщо у когось виникають запитання

щодо переліку необхідних документів та умов перетину кордонів з Румунією,

способів перетину кордону з дітьми у супроводі одного з батьків і таке інше, вони

можуть ознайомитись з цією інформацію на сайті Посольства та консульських

місій Румунії, які тут розташовані. Ми закликаємо їх телефонувати у разі

виникнення будь-яких запитань, звертаючись до наших консульських місій та

нашого Посольства в Києві і ставити запитання, які їх цікавлять. Можуть

користуватися і електронною поштою Solotvinomae.net.ro та електронною адресою

консульства Румунії в Чернівцях та Києві, а також в Одесі – odesa.mae.ro . Ми

намагатимемось якнайшвидше надати відповіді на їхні запитання, стосовно умов

перетину кордону з Румунією.

 

Кореспондент: Чи є у вас статистичні дані стосовно тієї кількості біженців з України, які на

цю пору перебувають в Румунії, залишились тут, та отримали прихисток.

 

Посол: З початку конфлікту, кордон з Румунією перетнуло 2,5 млн.

українських громадян. З них, на території Румунії на сьогодні перебуває 83 тисячі

громадян України, з яких 72,5 тисячі попросили тимчасовий захист, а 4378

громадян попросили прихисток. Це означає, що у нас залишилося ще декілька тисяч

українських громадян, які перебувають на території Румунії транзитом, або не

визначилися з проханням про тимчасовий захист у нашої держави, допоки

існують умови, які дозволяють повернутись до України .

 

Кор:

Нам відомо, шо соціальну допомогу в Румунії надають протягом 6 місяців, по

завершенню цього строку чи отримають вони дозвіл на продовження згаданої

допомоги, щоб залишитись в Румунії?

 

Посол: Ці умови зазнали певних змін, вочевидь, ніхто не був готовий до такого

виклику. Тоді, на першому етапі, ми шукали можливості аби задовольнити нагальні

потреби тих, хто перетнув кордон, пізніше, нам вдалося налагодити діалог з

українськими громадянами, яким вдалося втекти від війни і приїхати до Румунії, до

того ж, ми спромоглися адаптувати румунське законодавство, запропонувавши

вільний доступ до медичних послуг, освіти, а також до ринку праці в Румунії.

Більшість українських громадян, що нині перебувають в Румунії, мають змогу

провадити діяльність, яка їм дозволяє покривати витрати на проживання. Залежно

від запитів, які отримуємо від українських громадян в рамках цього діалогу, ми

розвиваємо додаткові потужності. На сьогодні, лише 4378 громадян попросили

прихисток у держави, інші – лише тимчасовий захист. Це означає, що заходи, яких

вжила Румунія на сьогодні, задовольняють потреби українських громадян , однак, у

разі виникнення певних проблем у їхньому повсякденному житті, на які слід

звернути увагу, та які потребуватимуть законодавчих змін, ми готові відкрито

це здійснити. Існує Міжміністерський комітет, який засновано в Бухаресті саме

задля цього. Ним керує державна радниця пані Турдя, саме вона розробила першу

стратегію країни-члена Євросоюзу задля надання захисту та допомоги громадянам

України, які опинилися на території нашої країни.

 Кор: Якими умовами можуть скористатися громадяни, які отримали дозвіл на

перебування в країні і не виявлятимуть бажання повернутися додому по

завершенню війни?

.Посол:

Важливо, щоб війна якнайшвидше завершилась, і Україна здобула Перемогу. Тому

що ця неспровокована військова агресія Російської Федерації не може бути

прийнятною і з цим фактом неможливо погодитися. Це порушення міжнародного

права і, важливо, щоб Румунія та інші держави міжнародної спільноти підтримали

Україну та відбили цю військову агресію. А коли настане мир, суттєво, щоб

громадяни України, які сьогодні перебувають в Румунії, мали б вибір, чи

повертатися додому. Нам, румунам, було б приємно, аби вони вирішили

побудувати своє життя в Румунії і, щоб це рішення було прийнято не через війну, а

завдяки тим можливостям, які надаватиме Румунія для їхнього особистого

розвитку і, щоб вони задовольняли їх. Тож ми прагнемо, аби по завершенню війни

громадяни України, які виявлять бажання залишитись в Румунії, змогли б це

здійснити.

Кор:

Чи готова Румунія до нової хвилі біженців?

Посол:

Агресор ще не відступив, це правда, але, з іншого боку, новини, які надійшли з

фронту, дарують нам хвилю оптимізму. Ми наразі зосереджуємося на наданні

допомоги тим українцям, які перебувають в Румунії, а з іншого боку, ми

зацікавленні у тому, аби надати сприяння і тим українцям, які також тікали від

війни, але все ще залишаються на території України в інших регіонах, а не там, де

вони проживали, тобто вони є внутрішньо переміщеними особами всередині

України. Одне з наших пріоритетних завдань та інших країн- членів Євросоюзу – це

надання допомоги у подоланні зимового періоду: умови важкі, місця їхнього

проживання не завжди є належними, але намагаємося разом з українською владою,

міжнародними організаціями , в партнерстві з країнами – членами ЄС допомагати,

 

забезпечити належними умовами ті місця, де вони перебувають. Якщо вони

виявлять бажання перетнути кордон і перезимувати в Румунії, ми спроможні

допомогти їм. Заходи допомоги на румунській території є масштабними. Це означає,

що на сьогодні існують можливості для їхнього проживання і місця вже заповнено,

у нас передбачено й додаткові місця, які ми можемо надати. Ми здатні прийти на

допомогу українцям – переміщеним особам і переселенцям.

 

 Кор:

На яку допомогу в Румунії можуть розраховувати українські підприємства, які були

змушені здійснити релокацію власного бізнесу за кордон?

 Посол:

Румунія керується таким самим законодавством, як й інші країни – члени

Євросоюзу. Завжди, коли приймається рішення про тимчасову релокацію в

Україні, або в іншій, сусідній країні, дана компанія постійно проводить бізнес-

аналіз, робить спроби прорахувати переваги та недоліки релокації, але беручи до

уваги як законодавство Румунії, так і законодавство інших країн – членів ЄС, для

українського бізнесу відносно просто відкривати компанії в країнах-членах ЄС,

включно й в Румунії, а також доволі легко отримати доступ до державних програм,

які надають допомогу для інвестицій загалом, особливо, для нових інвестицій в

країнах – членах ЄС.

 

 кор:

Чи є у вас плани з перебудови знищеної загарбниками інфраструктури?

Посол:

Ми ведемо переговори з українською владою, а також ведемо багатосторонній

діалог. Рівень руйнувань безпрецедентний. Після Другої світової війни, не було

такого військового конфлікту, який завдав би стільки шкоди цивільній

інфраструктурі, як нинішня війна в Україні. І тому, нині, ми зосереджуємося на

трьох напрямках.

.

Перший – підготовка до зими. Хочемо з’ясувати, як ми можемо підготувати місця

для розселення, допомогти з подачею тепла, теплим одягом, ковдрами,

електричними обігрівачами. Другий напрямок стосується перебудови на тривалий

термін: мостів, будівель, шкіл , дитячих садочків, лікарень і таке інше. Третій

напрямок – приєднання, залучення української економіки до економіки

Європейського Союзу, за тих умов, за яких Україна прийняла стратегічне рішення

вступу до Євросоюзу. Ми готуємося допомогти українській економіці долучитися до

економіки Європейського Союзу. А це означає, що ми розвиватимемо

інфраструктуру, яка налагодить взаємозв'язок з економікою Євросоюзу, зокрема,

через Румунію. Я повторюю: ситуація зовсім непроста, якщо порівняти розрахунки

української сторони стосовно необхідності перебудови, представлені відразу після

конференції в Лугано, в липні 2022 і, порівнюючи, з розрахунками української

влади, зробленими у середині вересня, спостерігаємо, що об'єкти інфраструктури,

які потребують реконструкції, та, які знищено повністю або частково збільшилися

вдвічі. Як тільки-но звільняються території, які були окупованими російськими

 

загарбниками, віднедавна констатуємо, шо руйнування даних території є

масштабними , а цей перелік об’єктів, які потрібно перебудовувати слід постійно

оновлювати, і це Уряд України постійно робить дуже добре, списки надсилаються

потенційним донорам, складаються кошториси для перебудови згаданих об’єктів , а

ми, в Румунії, і в країнах-членах Євросоюзу, своєю чергою, розмірковуємо як саме

ми можемо надати пріоритет ресурсам, які у нас є, щоб бути корисними Україні в

намаганні перебудувати країну після цієї неспровокованої військової агресії.

 

 Кор:

З початком масштабної агресії проти України люди були змушені тікати від війни,

разом із дітьми , а діти повинні отримувати знання, навчатися в Румунії. Румунія

готова, аби діти переміщених осіб навчалися українською мовою. Чи вам відомо

скільки навчальних закладів підготовлені для цього.

 

ПОСОЛ:

А зараз про те, що слід відзначити від самого початку: більшість українських

громадян, які вирішили залишитися в Румунії, зараз тут через те, що перебувають

безпосередньо по сусідству з Україною і плекають надію, що зможуть повернутися

в Україну дуже швидко. У цьому і полягає причина, чому вони звернулися до

румунської влади, щоб прийняти короткочасні рішення, які дозволять долучитися

до української системи освіти, на відміну від тих українських громадян, які поїхали

на Захід Європи, до країн, які розташовані на певній відстані від України, і, які

вирішили зарахувати дітей на навчання до шкіл у тих країнах. У нашому разі,

більшість батьків з дітьми, які перебувають в Румунії , а на сьогодні у нас близько

38 тисяч дітей – українців, більшість з яких звернулися до Міністерства освіти

Румунії з проханням дозволити їм бути на зв’язку зі школами в Україні , куди вони

зараховані або навчатимуться за українською програмою. Це означає, що дві треті

українських дітей в Румунії навчаються дистанційно. Так, вони залишаються в

Румунії, отримали тимчасовий дозвіл від Міністерства освіти, на цей навчальний

рік, який діятиме до літа наступного року. До того часу українські учні матимуть

змогу навчатися дистанційно в школах України та отримають свідоцтва про

завершення навчання, які видаватимуть їхні рідні школи, де вони навчаються

дистанційно. Ці сертифікати будуть акредитовані Міністерством освіти України.

 

Інший варіант, який стосується близько 7-и відсотків дітей, що перебувають на

території Румунії, обрали це рішення, щоб у державних румунських школах відкрити

класи, які навчатимуться за українською програмою з вчителями, які перебралися

до Румунії, і дітьми українських біженців. Вони працюють на основі шкільних

підручників України, вчителі акредитовані Міністерством освіти України,

атестацію навчання здійснюватиме Міністерство освіти України. Отже, українські

вчителі мають тимчасовий дозвіл для діяльності на території Румунії за таких

обставин до літа наступного року. Згодом, діти з України, які вступили до

румунських шкіл і навчаються за румунською програмою, але українською мовою,

як рідною, оскільки, в Румунії існує українська меншина, яка має школи з

викладанням українською мовою, або класи де навчання також проходить

українською мовою в середніх румунських школах. Тож до класів з українською

мовою викладання було прийнято й дітей українських біженців. Тому, вони

навчатимуться за румунською програмою, але українською мовою. І до цих трьох

 

категорій про які ми досі говорили додається ще четверта, і це діти, які обрали

навчання за румунською програмою і румунською мовою. Безумовно, існують і

невеликі групи дітей, які навчаються в приватних школах з англійською мовою

викладання, французькою. Але перші чотири категорії є найважливішими. Я б

сказав, що ті, котрі навчаються онлайн найважливіші, тому шо вони становлять дві

треті від кількості дітей українських біженців.

 

Кореспондент: З 2022 року в Украйні набирає чинності і розпочинається реформа

освіти, яка передбачає навчання українською мовою в базових класах, тобто

гімназіях. А з 2023 року і в школах для національних меншини, де навчання

відбувається рідною мовою, подання шкільного матеріалу викладатиметься

українською мовою. Але законодавство України дозволяє відкриття приватних шкіл

мовами тих меншин, які проживають на території України. Якщо Румунія

передбачає і ви про це знаєте, це означатиме, що румунську мову вивчатимуть в

Україні ,як іноземну. Яке рішення може буде прийнятним щодо цього питання?

 

 Посол:

Існують два аспекти, які заслуговують на коментар щодо цього питання. Перший

стосується відкриття нових шкіл. Це, доволі цікава ідея , втім, мені невідомо, чи

існує ініціативна група, яка б подала подібний проєкт, але до нас, точно, не

зверталося жодної ініціативної групи, яка б поставили собі за мету відкрити школу

в Україні з румунською мовою навчання. Іншими словами, до програми

законодавством внесено зміни, прийняті на початку 2017 року. Ми надали деякі

рекомендації в рамках змішаної комісії для національних меншин, у прямому

діалозі між Міністерствами освіти Румунії та України. Є декілька рекомендацій, які

ми запропонували на основі власного досвіду. Румунія входить до Європейського

Союзу , вона є однією з країн, досвід якої слугує прикладом того, як можна зберегти

лінгвістичну, релігійну та культурну ідентичність осіб, які належать до

національних меншин і, в той же час, вивчити належним чином державну мову

країни, в якій проживають. На основі власного досвіду і головних елементів, які

визнаються, як такі, що відповідають міжнародним стандартам ми розробили ряд

рекомендацій, і якщо вони будуть прийнятними українською владою, гадаємо, що

дозволять румунським учням з України завершити початковий і гімназійний цикли,

ліцеї в Україні з дуже хорошими знаннями як румунської мови, так і української.

 

Кореспондент:

20 вересня, коли ви перебували в Чернівцях, ви зазначили, що пункти перетину

кордону Дяківці та Красноїльськ будуть відкритими, але, як зауважив заступник

Міністра інфраструктури України Мустафа Найєм, – і міст в Білій Церкві, і

залізниця в Тересві, яка дозволить потягам прямувати через Румунію до Івано-

Франківська, ще не готові. Що Вам про це відомо? Що можете сказати з цього

приводу?

 

 Посол :Розпочну по черзі: зі Сходу до Заходу.

 

Раковець і Викову де Сус готові до відкриття з румунського боку з 2019 року.

Вони були побудовані та модернізовані на основі Договору, підписаного з

українською стороною в 2012 році. Влітку цього року, в липні, українська сторона

попросила нас змінити тоннаж для транспорту через названі пункти перетину, щоб

ми мали іншу програму роботи, аніж ту, яку узгоджено в 2012 році. Ми дали на це

згоду. Ми готові відкрити обидва пункти перетину кордону з повним обсягом – 24

години з 24 -х і 3.5 тонн спочатку і збільшити поступово до 20 тонн до того часу,

допоки в Румунії добудують сполучні дороги, так щоб ми мали змогу відповісти на

прохання української сторони, яке отримали цього року. Наступне: міст в Сігету-

Мармацієй-Біла Церква. У нас є Договір, який вже підписано, румунська сторона

отримала фінансування в 34, 5 млн. євро. Вибрали будівельника, підписали Договір

із забудовником, вже і з українського боку бачимо топографів, які вимірюють рівні

для розбудови, а хто зацікавлений побачити, який вигляд матиме маршрут цього

мосту запрошені до участі в публічних обговореннях на державному румунському

сайті «Проєкт» рішення Кабінету Міністрів для експропріації землі. Публікуються

схеми мосту, тоді ж і робиться експропріація землі на цьому проході, після чого

вже можна буде спостерігати , які існуючі роботи проводяться. Контракт підписано

терміном на два роки. Передбачається здача в експлуатацію цього мосту в 2024 році.

Що стосується пропозиції щодо підключення мережі залізниць від Валя- Вішеулуй до

Кимпу Лунг на Тисі, там проводяться роботи на залізниці від Валя- Вішеулуй та

кордоном, це буде виконано 15 жовтня, стосовно Кімпу Лунг на Тисі будемо готові

15 листопада. Очікуємо розрахунки для завершення робіт, ревізію та можливий

ремонт траси між Валя- Вішеулуй та Кимпу Лунг на Тисі. Виконуватимуться

розрахунки щодо дати здачі в експлуатацію та рішення щодо залізниці , яка також

може експлуатуватися. Її буде модернізовано, однак, слід замінити деякі шпали, та

зробити окремі тести на цьому відрізку, а також виконати допоміжні лінії між

станціями залізниці з румунського боку. Втім, звичайно, що стосується діалогу з

центральною українською владою і місцевими, ми маємо деякі пропозиції з

відкриття нових пунктів перетину кордону, які треба узгодити і визначити та разом

шукати джерела фінансування, щоб їх побудувати та відкрити й інші пункти

перетину кордону.

 

Кор:

Мер міста Сігету-Мармацієй стосовно мосту між Солотвином і Сігету- Мармацієй,

сказав наступне: це потребує реконструкції.

 

Кошторис складає 22 млн лей. Місто не може самотужки реконструювати цей міст.

Як бачите, цей міст можна відбудувати, з яких фондів, тому що там пункт перетину

кордону і він людям необхідний.

 

ПОСОЛ:

Це старий міст, має свою специфіку, він дерев’яний, який мав певну програму

обслуговування, а тепер через військовий конфлікт ми не змогли дотримуватися

графіка технічного обслуговування, і через це він був перенавантажений, надмірно

 

експлуатований, не тільки пішоходи прямували ним, але й машини до 3,5 тонн,

також проїжджали й більш важкі автівки з гуманітарною допомогою і це добре

помітно, спостерігається прискорений занепад даного мосту. Безумовно, мерію не

можна залишати наодинці, долучатимуться і центральні відомства з Румунії, які

намагатимуться її підтримати і, у такий спосіб, відновити міст з метою уникнення

можливих ​​аварій, та його руйнувань. Наша мета полягає в тому, аби здійснити

безперебійне обслуговування, щоб не переривати рух. Ми не можемо в теперішній

час дозволити собі закрити міст на два тижні задля його відновлення. Ми

шукатимемо вирішення, яке передбачало б , можливо, навіть вночі зачинити на

кілька годин пункт перетину і полагодити його, аби вдень можна було б ним

користуватися, тому що це єдиний зв'язок у цій зоні Це важливо для тих ,хто

працює. Є робітники, які щодня перетинають кордон, а також продовжуватимемо

транспортування гуманітарної допомоги саме через цей міст.

 

 Кор:

Екс-міністр закордонних справ Румунії нещодавно заявив, що він бажає аби Україна

повернула території Польщі, Угорщини, Румунії. Неприпустиме висловлювання.

Міністр закордонних справ Ауреску задекларував , що він вважає неприпустимими

публічні декларації бувшого високопосадовця Андрея Марга стосовно агресії

Російської Федерації проти України та наслідків цього вторгнення, Як ви гадаєте,

колишніх або нинішніх високопосадовців країн Євросоюзу можна притягнути до

відповідальності за подібні декларації?

 

 Посол:

Ви дуже правильно процитували прес-релізи МЗС після того, як Андрей Марга

зробив ці недолугі декларації . Уряд Румунії через МЗС висловив дуже чітко свою

точку зору стосовно цього, а саме нарікав на те, що, на жаль, Андрій Марга

перейняв цей російський наратив і знову підтвердив підтримку Румунії

незалежності, суверенітетeту і територіальної цілісності України. Це дуже

зрозуміло, і я переконаний, що завжди слід повторювати це повідомлення. І це не

лише слова. Те, що ми робимо на місцях, щоб допомогти Україні є підтвердженням

того, що Румунія підтримує незалежність, суверенітет і територіальну цілісність

України. Очевидно, згідно із законодавством Румунії та Європейського Союзу

якщо особа, установа чи країна відчувають, що певна заява завдала шкоди, вони

можуть подати до суду на особу, яка зробила подібну заяву.

 

Кор: Щиро вдячна вам за розмову, тішуся знайомству, прагнемо ще більше

зустрічей в наших регіонах.

Посол. Дякую вам за запрошення

Кор: Шановні телеглядачі! Дякуємо за увагу, з вами в студії працювала Жоржета

Марина разом з Надзвичайним і Повноважним Послом Румунії в Україні, паном

Александру Віктором Мікулою. До поб

Share Button

Індонезія зголосилася організувати зустріч Зеленського і Путіна на саміті G20

Індонезія готова організувати зустріч президента України Володимира Зеленського та президента РФ Володимира Путіна під час саміту G20. Про це в інтерв’ю РИА “Новости” заявив посол Індонезії в РФ Хосе Таварес.

За його словами, майданчик саміту Двадцятки став би прекрасною можливістю для переговорів.

“Майданчик є. Якби вони використали його, це було б відмінно, і Індонезія готова посприяти в цьому питанні”, — сказав він.

Водночас дипломат наголосив, що Індонезія підтримує зусилля Туреччини щодо українсько-російських переговорів.

28 лютого, 3 березня, 7 березня, 14–16 березня, 21 березня та 29 березня було проведено шість раундів українсько-російських переговорів. На останньому раунді переговорів 29 березня українська сторона офіційно представила свої пропозиції щодо нової системи гарантій безпеки для України.

Після того Київ і Москва говорили, що продовжують переговори щодо мирного врегулювання конфлікту по відеозв’язку на рівні експертних груп. При цьому російська сторона публічно висловлювала сумнів у дієвості переговорного процесу.

У травні стало відомо, що Італія, Угорщина та Кіпр підтримали ідею закликати Україну і Росію до припинення вогню й проведення мирних переговорів.

17 травня радник керівника ОП Михайло Подоляк повідомив, що перемовини щодо мирного врегулювання військового конфлікту між Україною та Росією тимчасово припинились. В Міністерстві закордонних справ Росії заявили при цьому, що “Україна вийшла фактично з переговорного процесу”.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що переговори з Росією можливі лише в тому випадку, якщо російські війська залишать незаконно окуповану територію України.

Share Button