До 100-річчя Тріанону: Угорщина прийняла резолюцію та звернулася до закордонних угорців

Парламент Угорщини у вівторок 25 лютого ухвалив резолюцію на підтримку ініціативи з боку Секейської Національної ради (громадська організація угорців Румунії, яка просуває автономію) щодо захисту національних регіонів.

Відповідно до резолюції, парламент вітає ініціативу, яка отримала назву “Європейська громадянська ініціатива щодо рівності регіонів та стійкості регіональних культур”, яка має на меті переконати Європейський Союз звернути особливу увагу на регіони країн, які мають свої національні, культурні, релігійні та етнічні особливості та відрізняються від прилеглих регіонів.

Запропонована резолюція зазначає, що слід забезпечити підтримку таких регіонів, забезпечивши їм рівний доступ до фондів, ресурсів та програм ЄС, сприяючи їх регіональній ідентичності.

Пропозицію опозиційної партії зелених LMP підтримала правлячі партії, а також Jobbik та соціалісти, і була схвалена одноголосно 158 голосами “за”.

Рішення має символічне значення, оскільки 2020 рік був оголошений в Угорщині роком національної згуртованості, адже минає 100 років після підписання Тріанонського договору, – йдеться в резолюції.

Аби Європейська Комісія розглянула таку ініціативу потрібно до 7 травня зібрати щонайменше мільйон підписів.

Після голосування уповноважена прем’єр-міністра Каталін Сілі закликала громадськість на підтримку європейської ініціативи. Вона зазначила, що у Європі мешкає 400 етнічних меншин, і кожен сьомий громадянин ЄС належить до регіональної меншини.

Парламент Угорщини закликав угорців всередині та за межами Угорщини підтримати ініціативу своїм підписом.

Слід зазначити, що нещодавнє опитування проведене Pew Research Centre виявило, що близько двох третин угорців (67%) погоджуються з тим, що частина сусідніх країн належать до території Угорщини. При цьому 40% опитаних зазначили, що повністю погоджуються з цим твердженням.

 

 

Share Button

На Закарпатті стартувала конференція з приводу подвійного громадянства

Сьогодні, 12 лютого, в Закарпатській облдержадміністрації обговорють важливі питання подійного громадянства.

На круглий стіл зібралися дипломати, науковці, народні депутати, представники різноманітних громадських організацій та органів влади. Відкрила конференцію радник при дирекції Національного інституту стратегічних досліджень Світлана Мітряєва. Зокрема, вона відзначила, що законодавство України потребує корекції в цьому питанні.

Найбільше неврегульованість українського законодавства відчувають на собі регіони, що знаходяться на кордонах із ЄС. Додаткової гостроти надає те, що Росія, анексувавши Крим, запровадила там своє громадянство , а також почала видавати паспорти жителям окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Share Button

Клімкін про Закарпаття: «українські угорці не відчувають себе вдома в Україні»

Екс-міністр закордонних справ прокоментував останні події в українсько-угорських відносинах, зокрема приїзд міністра МЗС Петера Сійярто до Києва на перемовини з українськими високопосадовцями.

– І ще раз про Угорщину. Точніше про Закарпаття. Всі обговорюють лише, як українським угорцям опанувати українську. Цього замало! Вони всі мають стати повноцінними українськими громадянами. Не втрачаючи, звісно, своєї ідентичності. Для цього, крім достойного рівня знання української, їм потрібні базові знання української історії, географії, основ держави і права, – наголосив Клімкін.

За його словами, якщо комусь заважає кількість цих предметів можна об’єднати їх в один – умовно “українська мова та українознавство”:

– Слід домовитися з угорцями, як вони будуть викладатися і які критерії контролю якості. Це принципово! А скільки це буде відсотків від загальної освіти 30, 40 чи 60 – це насправді не головне. Тим більше, що в нас якісної шкільноі освіти за межами міст (та й в містах теж) майже не існує.

– Я багато разів був на Закарпатті і бачив, як українські угорці не відчувають себе вдома в Україні, їм не вистачає розуміння країни, громадянами якої вони є. Ми маємо в цьому допомогти, інакше частина Закарпаття остаточно перетворитися на угорський анклав, – підкреслює Клімкін.

За його словами, коли приїжджаеш туди: прапори над органами влади не тільки українські, але й угорські, та й живуть там за угорським часом:

– Щоб вони почали жити за нашим потрібно почати комплексно працювати з національними меншинами, а в нас як не було, так і немає єдиного центру вироблення політики та її реалізації. Якщо його немає в нас, то домінувати на нашій території будуть інші. Як зараз відбувається з українськими угорцями на Закарпатті.

 

 

Share Button