Микола — командир гармати артилерійського підрозділу 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Він родом з міста Рахів на Закарпатті, йому 25 років, 5 із яких він служить у ЗСУ. Попередній контракт мав закінчитися 25 лютого 2022 року, однак через початок повномасштабного вторгнення він залишився у Збройних Силах.
Історію військовослужбовця розповіли на сторінці Закарпатського легіону у Facebook.
З перших днів війни артилерійський підрозділ Миколи перебуває в найгарячіших точках.
„На одній із попередніх позицій земля навколо нагадувала місячну поверхню — все в кратерах. Але ніхто з наших не постраждав. Тому що гармата була добре окопана й укріплена колодами. Один із ворожих снарядів вибухнув за 30 метрів і нічого — всі осколки взяло на себе дерев’яне укріплення”, — розповів військовий.
Про виконання бойових завдань Микола розповідає: „Ми прикривали штурмові дії піхоти й почули вогонь ворожої реактивної системи залпового вогню „Ураган”. Снаряди з касетними боєприпасами полетіли через нас на сусідів. „Ураган” засікли, і нам зразу дали команду до бою. Поки ми готували гармату, росіяни встигли випустити ще один залп. Ми навелися й зробили один постріл, затим великий доворот (значить, ворог почав тікати) і ще один. Потім знову доворот — і третій постріл. Після цього надійшла команда припинити вогонь. Ми спочатку подумали, що ворог зумів утекти, але командир повідомив по рації: „Ви влучили на ходу — молодці!”
Микола родом з міста Рахів. „Тут мені не вистачає гір, тому коли вдається приїхати додому, при виді місцевих краєвидів мало сльози не навертаються. Що допомагає триматися? У нас дуже хороший колектив, ми завжди на позитиві. А ще підтримка рідних — вона нагадує, за що ми воюємо…” — підсумував військовослужбовець.
