Muzeul Național de Artă Populară a Hutuliei și Pocutiei din Kolomeya

І тоді, як пухнаста зима

Білим килимом гори укриє,

Як смерічку мороз обійма,

Коломия вас серцем зігріє…/пісня «Коломия»/

ЗАКАРПАТЦІ, ЯКУ ГРІЄ КОЛОМИЯ, А ВОНА –ЗАПАЛЮЄ ЦІЛІ УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ

Ярослава Ткачук за дівочим прізвищем – ЯКИМ. Не відаю достеменно його походження. Але часто собі повторюю, відштовхуючись від слів «яким ти є?». То Слава, скажу відверто, якою була на факультеті журналістики Львівського університету імені Івана Франка, де вчився з нею на одному курсі, такою залишилася й нині, коли вона – Генеральний директор Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського. А це не лише головний музей у Коломиї, а й самобутні музеї в Косові та Яремче, також музей писанок у Коломиї. Проста, щира, тямуща, емоційна, інтелігентна, відверта, ділова.Вже 40 років працює у цьому відомому на широкий світ Музеї. То вже майже половину історії закладу, який відкритий 31 грудня 1934 року, отже вже має 87 поважних літ. Ярослава Ткачук працювала на різних посадах, а вже 29 років очолює музей в Коломиї.

Коломия. То особливе, загадкове, міфічне, містичне місто. Його сповна збагнути, пізнати ще не зумів ніхто. То так, начебто у тому ж самому місці ступаєш по камінцях річкою Прут, і, здається, все те саме, а ні. Так воно і з Коломиєю. Намагалися її розгадати Леопольд фон Захер-Мазох, Іван Франко, Роман Іваничук, Кос-Анатольський…Неймовірне місто. Чудові, вражаючі коломияни.

Кілька разів побував я у Коломиї. Проводив телезйомки різних подій. Живу в Ужгороді. А одного разу чомусь так потягло до тої Коломиї, що кинув усе й помчав 300 кілометрів автобусами, електричками на Рахів, потім до самої Коломиї. Так воно сталося і в самої Ярослави Ткачук. Після університету з чоловіком Богданом працювали за направленням в Ужгороді. Газда на Закарпатському телебаченні, газдиня в бібліотеці університету. В місті Хусті відкрився краєзнавчий музей – подалися туди на роботу. Й ураз зірвалися, полетіли до Коломиї. У тій Коломиї не мед, там жити непросто, люди з особливими характерами, не надто відкриті, довго тебе вивчають, не відразу довіряють, є і не повними гуцулами, і напівпокутянцями. ПОГРАНИЧЧЯ Гуцульщини та Покуття. На світлині, яку знайшов на сторінці ФБ Ярослави, припала до вподоби чомусь оця. Сидить вона на лавиці-бомбетлі, на покутті, робить вигляд, що їсть колачі (вона на гостинах завше голодна, бо хоче лем удосталь набесідуватися з добрими, мудрими жонами і хлОпами. Це знято у Румунії, в селі Репедя-Кривий в справжній «каса маре» по-гуцульськи. Рідна оселя, свій оберіг щастя, добра, сімейного тепла. Для Ярослави Ткачук Коломия вже найрідніший дім, в Коломиї вона вже знає чи не кожного з 61 тисячі мешканців. Минулої осені йшла на вибори до Івано-Франківської обласної ради, Коломийської ОТГ. Не пройшла. Щиро подякувала всім виборцям, котрі віддали за неї голоси. Коломия. Місто з давнім Магдебурзьким правом. Сімбіоз Дон-Жуана, Гуцулки Ксені, єврейських мудреців-рабинів. Чи образилася Ярослава Ткачук? Певен, що ні. Вона у житті квапиться повільно, обдумано, крок за кроком. Під час перебування в Коломиї якось їй сказав: Славо, ти вже стільки пізнала, так багато відаєш, маєш цілу голову знань про минуле, традиції, звичаї, діячів, то вже можеш собі дозволити стати «КОЛОМИЙСЬКИМ ГУРУ, ОРАКУЛОМ», багато кого чогось навчити, поставити на місце. На це вона посміхнулася й стиха промовила: я- із закарпатського села Березова, а нас мамка вчила – більше слухайте інших, тоді станете мудрішими. Ненька, вчителька Олена Михайлівна Яким зазвичай часто й тепер продовжує давати настанови своїй доньці-начальниці. Покійний тато Юрій Гаврилович також був відомим на весь район вчителем.

Село Березово – Хустського району Закарпаття. Звідти вийшла Ярослава Яким-Ткачук. Щодня продовжує жити тим, що відбувається в її рідному селі, у цілому Закарпатті. Все турбує, щось радує, багато чого болить. Вона за своєю натурою, станом душі – справжня українка карпатського покрою. Вже давно непокоїть, що люди в регіонах Українських Карпат – Закарпаття, Івано-Франківщина, Буковина, Львівщина – якось надто мало мають взаємин, контактів, спільних культурних проєктів. Закарпатці більше спрямовані на Словаччину, Угорщину, прикарпатці, галичани на Польщу.У нас, твердить гендиректорка музею в Коломиї, спільна, давня, ідентична історія, культура, вірування, традиції, звичаї, мовні діалекти, говірки. Тому після пандемії треба всім братися за налагодження куди ширших контактів між громадами, музеями, бібліотеками, театрами, колективами художньої самодіяльності. Лише так відчуємо свій обопільний дім на ймення Українські Карпати. Пані Ткачук налагодила плідне співробітництво з музеєм народної архітектури та побуту Закарпаття в Ужгороді. Також започаткувала фольклорні експедиції в повіт Марамуреш /Румунія/, де у селі Кривий /Репедя по-румунськи/ допомогла панові Василю Поповичу відкрити музей гуцульської культури.

Вона цілодобово живе думками про свій найдорожчий серцю Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття. Постійно вдосконалюється, розширюється експозиція, з’являються нові розділи. Гордиться відкритим за її керівництва Музеєм писанкового розпису. Цими днями вдалося запустити найсучасніший музейний сайт, також відкрити модерну бібліотеку. Якби могла, то би пів Коломиї перетворила в музей. Бо Музей вже давно є візитівкою з візитівок Коломиї. Більшість з тисяч туристів їдуть сюди, аби подивитися багатющу, унікальну експозицію. На жаль, багато хто у міській владі цього ніяк не хоче втямити, прийняти. Гендиректорка вірить, що недавно обраний міський голова Богдан Миколайович Станіславський, новий депутатський корпус допоможуть музеєві і рости, і діяти, ще більше розправити крила, рощирять музейні площі. Ярослава Ткачук не любить всякі марні посиденьки, тусовки, балачки на загальні теми. Ваблять люди діла, конкретики, які для України щось реально роблять. Розквітає душею на цікавих культурних атракціях, наукових конференціях. Найбільша гордість і радість, що має такий згуртований, високопрофесійний колектив знаючих достеменно кожен експонат, кожну зображену персону, минуле й сучасне Гуцульщини та Покуття. Щоранку, переступаючи поріг Музею, на мить зупиняється перед настінними барельєфами засновників – отця Йосафата Кобринського та першого директора Володимира Кобринського. Дякує Господу, що такі світочі були і що продовжує їхню святу справу. А після цього завітає до меморіальної кімнати письменника Андрія Чайковського, котрий тривалий час жив, творив у Коломиї, тут похований, написав геніальні романи про гетьманів, повість «Олюнька», подумки сказавши письменнику: «Я Ваша козачка, пане Андрію».

За чоловіком Богданом, котрий в Музеї плідно очолює видавничо-редакційний відділ, Ярослава носить прізвище Ткачук. У своїй музейній справі пов’язана з ткацтвом, вишивками. То ж сам Бог велів поєднати життя з Музеєм. Правда, її ще можна наректи ткалею-багатоверстатницею. Вправна директорка, любляча дружина, мама, бабуся. Доньку Андріану Ємчук жартома називають «міністром закордонних справ Коломийського музею за Океаном». Вона зі сім’єю живе ве в США, у Баффало, на кордоні з Канадою. Здалека постійно намагається всіляко підтримати музей інформаційно. Андріана з головою поринула у добрі срави тамтешньої української громади і українців усієї Америки, а найбільше- України.

З Днем Народження Тебе, Ярославо – слава нашого журналістського курсу у Львові, Березова, Ужгорода, Закарпаття, Коломиї, Гуцульщини, Покуття, Українських Карпат.

БОГДАН БАРБІЛ, Заслужений журналіст України. Ужгород.

Share Button

Consulul României la Solotvino încurajează elaborarea și implementarea unor proiecte de colaborare bilaterală și transfrontaliere

În  data de 18 decembrie, Consulul  României la Solotvino, domnul  Grațian Florin Pârvu  l-a primit  pe   Boris Vașkeba,  Președintele  Asociației  Сivice  «Platforma dialogului  dintre  etniile  coabitante din Transcarpatia» la solicitarea acestuia.

Domnul Boris Vașkeba   a făcut o  scurtă prezentare  a platformei dialogului dintre etnii, și-a expus opțiunile pentru  dezvoltarea   cooperării  în sferele economică, culturală. În cadrul întrevederii au fost explorate  posibilele modalități de cooperare în diferite domenii, șeful misiunii diplomatice a României în Transcarpatia și-a  exprimat  sprijinul  pentru  elaborarea și implementarea unor proiecte  de colaborare bilaterală și transfrontaliere în sprijinul comunităților de pe ambele maluri ale Tisei.

Share Button

Acțiuni pentru creșterea siguranței rutiere și a legalității transporturilor de mărfuri și de persoane

În conformitate cu Planul de operațiuni al Organizațiilor Polițiilor Rutiere din Europa la care România este parte și luând în considerare dinamica accidentelor de circulație în care sunt implicate autovehiculele destinate transporturilor de mărfuri precum și cele de persoane, polițiștii rutieri din cadrul Inspectoratului de Poliție Județean Satu Mare vor acționa în perioada 12 – 18 octombrie a.c., pe raza județului, pentru impunerea și respectarea prevederilor legale ce reglementează această activitate de transport rutier pe drumurile publice în județul Satu Mare, precum și în vederea asigurării unui climat corespunzător de siguranță civică, a prevenirii și combaterii mai eficiente a fenomenului criminogen înregistrat,

În cadrul controalelor efectuate de polițiști vor fi verificate autovehiculeledestinate transportului public de persoane cu capacitatea de transport mai mare de 8+1 locuri și cele destinate transportului de marfă cu masa totală maximă autorizată mai mare de 3,5 tone.

Prin aceste controale efectuate de polițiști, se urmărește:

– creșterea gradului de siguranță rutieră prin reducerea numărului de accidente de circulație grave în care sunt implicate autovehicule destinate transportului rutier public de persoane și mărfuri;

– impunerea respectării normelor legislației specifice care reglementează acest domeniu precum și prevederile Codului Rutier.

– depistarea, identificarea și tragerea la răspundere a persoanelor care încalcă prevederile Legii nr. 55/2020, respectiv a celor care nu respectă măsurile stabilite la nivel național pentru prevenirea infectării cu noul tip de coronavirus;

– prevenirea activităților infracționale;

– asigurarea unui climat de ordine și disciplină rutieră pe timpul deplasării pe drumurile publice.

Recomandăm tuturor cetățenilor să păstreze distanțarea fizică, să poarte masca de protecție în toate spațiile unde este obligatoriu, precum și în mijloacele de transport în comun, să respecte modul de organizare a evenimentelor, să nu se expună la riscuri.

Scopul forțelor de ordine care desfășoară activități de verificare nu este aplicarea de sancțiuni.

Nu dorim sancționarea cetățenilor, ci dorim ca toți să conștientizeze faptul că, sănătatea și viața persoanelor sunt cele mai importante, însă nu vom tolera nici o abatere a legii.

Suntem și vom fi prezenți, permanent la datorie și aplicăm legea în litera și spiritul ei!

Mulțumim tuturor celor care au înțeles că numai împreună vom reuși să depășim această perioadă.

Compartimentul de Relaţii Publice

Share Button